Мрії про вільну торгівлю

Втім, для цього учасникам переговорів доведеться докласти надзусилля, оскільки переговорний процес з підготовки цього важливого документа (проведено 5 раундів на експертному рівні) виявив значні розходження в позиціях. Росіяни не збираються просто так віддавати свої ринки. Зокрема, це стосується збереження експортного мита, на чому наполягають росіяни. Крім того, російська сторона пов’язує узгодження проекту угоди із вступом України до ЄврАзЕС. Більш- менш вдало просувається узгодження графіка вилучень з режиму вільної торгівлі: за словами В.Безрученка, залишилося остаточно узгодити лише дві позиції — по спирту та кондвиробах.

Окремим питанням двостороннього співробітництва залишається застосування антидемпінгових, спеціальних та компенсаційних заходів у торгівлі між Україною та Російською Федерацією. За підрахунками українського Мінекономіки, наші втрати від цього складають $530 млн. щорічно. Зокрема, обмеження експорту українських труб, карамелі тощо, стало однією з причин того, що у 2002 році обсяг експорту української продукції до РФ скоротився. Найбільше постраждали металургійна (42%), хімічна (28%) та сільськогосподарська (9,1%) галузі. Загальний експорт українських товарів і послуг до РФ за 11 місяців 2002 року склав $4,839 млрд., що на $445 млн. менше порівняно з аналогічним періодом 2001 року. Разом з тим російський імпорт в Україну за цей період зріс на 6,6% і склав $5,864 млрд. Серед інших чинників, які вплинули на зменшення українського експорту до РФ, В.Безрученко називає активне впровадження Росією імпортозаміщуючих технологій та зменшення її товарообігу з країнами СНД. Слід зазначити, що у вересні-листопаді 2002 року обсяги щомісячного експорту товарів України в РФ стабілізувалися на цілком пристойному рівні $306,7 млн. Тож в Мінекономіки плекають надії, що ця позитивна тенденція перейде у 2003 рік.