Інтерв’ю підготувала Оксана ПАНЧЕНКО, «День»
Донедавна органи внутрішніх справ усіляко приховували інформацію
щодо практики так званих непроцесуальних методів ведення слідства. Застосування
«ластівки», «слоника», «зубочистки» тощо завуальовувалося під ні до чого
не зобов’язуюче формулювання: бійка в камері, спротив міліції чи щось подібне.
Сьогодні наше суспільство змінилося. Україна стала учасником багатьох
конвенцій, які б мали гарантувати збереження та захист прав громадян, запобігати
приниженню та тортурам. Однак із численних листів громадян, які надходять
до редакції та до правозахисних організацій, ми дійшли висновку, що тортури
та знущання з боку міліції не лише не зникли, а й не зменшуються. Розповідає
голова всеукраїнського Комітету оборони прав людини Людмила Вансовська.
— Пані Людмило, з якими порушеннями прав людини з боку міліції ви як
адвокат стикаєтесь сьогодні?
— Як би не хотілося міліції виносити сміття з власної хати, випадків
застосування тортур та жорстокостей і зараз більше, ніж досить. Два роки
тому мені пощастило добитися правди і звільнити з-під арешту невинну людину
— мешканця Кривого Рогу. До сьогоднішнього дня він кожного вечора стоїть
перед іконою, дякуючи за своє спасіння. Бо до цього часу не може забути,
як собаки рвуть живе тіло.
Протиправні дії міліції, застосування жорстокостей і тортур, порушення
прав людини органами, що зобов’язані забезпечувати ці права, є національним
лихом. Є випадки, коли міліція веде справжнє полювання за підприємцями,
котрим таланить. Серед правозахисних справ, проведених Комітетом, можна
згадати захист працівників ТОВ «Гама-плюс» та «Апіфарм Лімітед», яких було
незаконно затримано, здійснено незаконний привід в міліцію, Радянським
районним судом Києва винесено незаконні постанови про адмінарешти. Було
й порушено право на захист, оскільки адвокатів не допустили до своїх підзахисних.
Від співробітників фірми домагались свідчень про економічний злочин, для
чого застосовувались жорстокості та погрози. Міліція била та лякала навіть
жінок. Частині заарештованих були нанесені тілесні ушкодження, внаслідок
чого їх було госпіталізовано, одна з жінок потрапила на стаціонарне лікування
до психіатричної лікарні. Втручання Комітету призвело до того, що прокуратурою
Радянського району Києва були опротестовані судові пост
анови про адмінарешти, громадяни в той же день звільнені від подальшого
відбування покарання. Завдяки Комітету прокуратурою Радянського району
Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.
2 ст. 166 КК України по факту перевищення влади працівниками міліції.
Проте я не беруся покладати на міліцію та суд всю відповідальність заподіяного.
Хто наплодив безліч нових силових структур в Україні? Хто наділив їх невластивими
функціями, що ніяк не пов’язані з охороною громадського порядку? Хто зацікавлений
в ліквідації власного виробника, підприємця, комерсанта? Хто встановив
мізерну платню для працівників силових структур? До цих умов нас підвела
влада.
— Видно, що Комітет наживає собі ворогів серед міліції та працівників
судових органів...
— Ми робимо свою правозахисну справу. Можу навести приклади надання
саме Комітетом допомоги сумлінним працівникам міліції, які за свою принциповість
постраждали. Це захист лейтенанта міліції Ігора Гурського з Тернополя,
що незаконно був позбавлений волі за конфлікт з дружиною прокурора області.
Минулого року Комітет допоміг у поновленні громадянських прав та поновленні
на роботі в міліції Володимиру Кікіну — начальнику відділу по боротьбі
з корупцією та організованою злочинністю міста Бахмача, якого, як небажаного,
на замовлення керівництва Управління внутрішніх справ Чернігівської області
незаконно тримали в психіатричній лікарні, визнали душевнохворим інвалідом
другої групи з діагнозом «шизофренія». Комітет добився від Міністерства
охорони здоров’я України проведення повторної психіатричної експертизи
силами провідних експертів-психіатрів. І лікарі виявили громадську свідомість
та професійну гідність. Кікін визнаний здоровим і продовжує працювати в
органах міліції.
— Проте, як видно з наведеного, у потерпілих є можливість сьогодні захистити
свої права і покарати винних.
— Повірте, результати в конкретних справах дуже дорого нам коштують.
Натомість правової держави ми маємо все більш заглиблену правову кризу.
Для привернення уваги державних органів та громадськості Комітет вдається
до громадських акцій. Були проведені мітинги протесту проти корупції, пікетування
Генпрокуратури України, Верховного Суду України. Комітет навіть розробив
і надрукував правозахисну пам’ятку «Як захистити себе від неправомірних
дій посадових осіб». Хоча це — крапля у морі правового нігілізму.
