Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

...Не поспішайте на вибори!

Радять експерти «Дня» новій владі
14 травня, 2005 - 00:00

Сьогодні «День» завершує обговорення перших кроків влади-2005, яке ми розпочали 6 травня та продовжили в номерах від 11, 12 і 13 травня. Наша дискусія тривала в кількох напрямах: економіка, внутрішня політика, зовнішня політика, права людини, свобода інформації. Якщо спробувати стисло підсумувати весь масив висловлених думок, то, мабуть, вийде, що до результатів ста днів нової влади учасники нашого обговорення зарахували наступне. Насамперед — відсутність єдиної команди та кадрові помилки (оновлення влади, за словами Президента Віктора Ющенка, було головною метою цієї «стоднівки»). «Родовими травмами» нової влади, мабуть, стали квотний принцип і цілковита залежність від передвиборної кон’юнктури 2006 року. Звідси і невизначеність, і пасивність у євроатлантичній інтеграції, відстрочка важливих ринкових перетворень, «соціальний популізм» уряду, що повторює «помилки», за які нинішня влада колись різко критикувала своїх попередників; загострення відносин із бізнесом, зокрема середнім і малим. До речі, в економічному сенсі, судячи з відповідей наших експертів, ми отримали лівопопулiстський уряд, що діє в короткострокових інтересах найбідніших верств населення. Очевидно, вважається, що за владу в 2006-му середній клас проголосує за інерцією, як за менше зло... Але кредит довіри до нової влади, як і раніше, великий, відзначили учасники дискусії, хоча громадяни вже почали оцінювати її дії прагматичніше. А завершальним акордом інформаційної підтримки та піару першої стоднівки нової влади стали прямий ефір Президента на трьох телеканалах і вчорашня прес-конференція глави держави.

У відповідях Президента на запитання телеаудиторії часто була відсутня конкретика, проте його спокою та доброзичливості стосовно критично, якщо не сказати — агресивно налаштованих громадян слід віддати належне. Найбільше поставили запитань на соціально-економічні теми. Глава держави пообіцяв вже цього року створити 1 млн. нових робочих місць, продовживши цю тенденцію в наступній п’ятирічці, дотримуватися виконання державою обіцяних соціальних виплат, почати відчутно компенсувати втрачені вклади Ощадбанку колишнього СРСР. Запитання про суспільно-політичні проблеми звучали не менш емоційно. Глава держави заявив, що питання вступу України до ЄС і НАТО вирішуватимуть на референдумах; висловив тверду переконаність у необхідності та можливості довести до кінця процес примирення між ветеранами Червоної армії й ОУН-УПА; пообіцяв ніяк не ущемляти російську й інші мови національних меншин в Україні за неодмінної умови збереження за українською статусу єдиної державної; заявив про незмінність статусу Криму та про наміри навести порядок у земельних справах на півострові; не без гордості повідомив, що новій владі вже вдалося замінити понад 18 тисяч держслужбовців. «Я не можу працювати зі старою системою керівництва виконавчої влади», — сказав при цьому Віктор Ющенко, звинувативши представників старого держапарату в масовій корупції та розкраданні держкоштів.

Учора ж відбувся діалог глави держави з представниками ЗМІ, яких в актовому залі Українського дому зібралося близько чотирьох сотень. Від прес-конференцій екс-президента Леоніда Кучми захід відрізнявся незрівнянно більшим демократизмом, що виражався не лише в лібералізмі охорони біля вхідних «рамок», а й в атмосфері залу. Представники ЗМІ підходили до мікрофонів у порядку живої черги, тож теоретично можливість поспілкуватися з Президентом мав кожен. Щоправда, ситуацію ускладнило те, що на кожне запитання Віктор Андрійович відповідав хвилин 15, якщо не півгодини. Тому з чотирьох сотень присутніх журналістів пощастило півтора десятку...

Віктор Ющенко зокрема повідомив, що список підприємств, законність приватизації яких оспорюватимуть, існує, нараховує 29 об’єктів і буде оприлюднений після узгодження з правоохоронними структурами. При цьому Президент пообіцяв при проведенні повторних приватизаційних конкурсів «іти лише правовим публічним шляхом» і не виключив, що старі власники отримають право викупити ці підприємства. Глава держави особливо наголосив, що націоналізації та реприватизації в Україні не буде, зазначивши, що навіть самі ці слова йому не подобаються.

Оскільки левова частка присутніх у залі журналістів представляли регіональні ЗМІ, багато запитань стосувалися стану справ у конкретних регіонах. Президент пообіцяв започаткувати щомісячні моніторинги основних показників діяльності влади на місцях. За його словами, губернаторів та інших місцевих чиновників оцінюватимуть за тим, скільки нових робочих місць створено, за співвідношенням народжуваності та смертності, за обсягами інвестицій. Ющенко при цьому пообіцяв частіше відвідувати регіони, в тому числі — зненацька, щоб ознайомитися з реальним станом справ на місцях.

Говорячи про зовнішню політику, Президент заявив, що сьогодні Україна не готова розпочати переговори про членство в ЄС. За його словами, спершу країна повинна відповідати нормам і стандартам європейської політики, для чого необхідно прийняти близько 350 законів. Водночас Ющенко висловив непорушну впевненість, що Україна буде в Європейському Союзі, бо наша країна розташована в центрі Європи. «Без України Європа некомплектна», — сказав глава держави.

Віктор Ющенко заявив також, що Україна виконає зобов’язання попередньої влади, яка погодилася на те, щоб флот Російської Федерації перебував в Україні до 2017 року. Проте при цьому, на думку Президента, слід вирішити низку проблем. Протягом трьох місяців секретарі радбезів України та Росії запропонують президентам шляхи їх вирішення.

Примітно, що ніхто з колег не зачепив теми політреформи (те, що нею не цікавилися прості громадяни під час телеефіру, мабуть, недивно), а також — касетного скандалу, справи Гонгадзе, отруєння самого Президента.

Що стосується внутрішньополітичних розкладів, то Президент вважає, що опозиція до нинішньої влади перебуває в процесі формування, проте сумнівається, що політичним опонентам вдасться досягнути домовленості між собою. «Шахраям і бандитам у політиці нічого робити, — сказав В. Ющенко. — Не побудуєш свою політику на брехні, грабежі. Для мене, повірте, це не опозиція. Це не опозиція — влада або люди, які минулого року вкрали 4 млрд. із бюджету з відшкодування ПДВ...

Олег МЕДВЕДЄВ , політтехнолог, віце-президент Української ліги зі зв’язків iз громадськістю:

— Якщо говорити про зміст, то в ефірі Президента мені найбільше сподобалась розгорнута ним тема національного примирення. І, власне, не самим фактом розгортання, а тим, що Президент, на відміну від передвиборної кампанії, коли він мусив здебільшого наслідувати існуючi стереотипи (громадську думку), зараз намагається йти попереду, і, спираючись на свій високий авторитет і популярність, формувати громадську думку в таких для багатьох конверсійних питаннях, як національне примирення.

Я також хотів би дуже високо оцінити демократизм ефіру, й тим, хто в цьому сумнівається, рекомендував би пригадати минулорічне телевізійне спілкування з українцями президента Росії Володимира Путіна. І взагалі — звернути увагу на стилістику спілкування телевізійного Путіна. Власне кажучи, ця технологія спілкування нами фактично запозичена із Росії, де Путін вже кілька років поспіль спілкується з росіянами у телевізійному ефірі. Але навіть неозброєним оком видно, що у президента Росії це стерилізоване спілкування — ретельно підібрані питання, ще більш ретельно заготовлені відповіді — все відпрацьовано від А до Я. Жодних несподіванок — все гладко, стерильно й накатано.

Натомість прямий ефір Ющенка вигідно від цього відрізнявся — з Майдану до Президента зверталися явно інспіровані теперішніми власниками працівники Нікопольського феросплавного заводу, хтось кричав «Ющенка геть!», в Донецьку стояли люди з портретами Бориса Колеснікова, а в Криму зачитували (явно підготовлені якимись опозиційними партіями) запитання з папірця (навіть не будучи в змозі його вивчити). Тому спілкування було дуже демократичним.

Щодо ефективності, то зараз немає емпіричних даних, які б дозволили у нас її оцінити. Тому що для того, щоб компетентно про це говорити, мабуть, варто було б провести соціологічне дослідження і з’ясувати громадську думку. У принципі, я можу припускати, що народу такий формат спілкування з Президентом подобається. Якщо в Росії подобаються навіть «рівні» ефіри Путіна, то чому б українцям не подобався живий, демократичний тип спілкування із власним Президентом?!

Я не бачу ніякої політики в тому, що перший ефір Президента з’явився на каналах медіахолдингу Віктора Пінчука. Можливо, медіахолдинг просто проявив ініціативу. Я не думаю, що це треба розглядати як якийсь політичний закид, тим більше в контексті стосунків нової влади з Пінчуком. Вважаю, що для медіахолдингу Пінчука це був вдалий телевізійний проект, який насамперед позитивно вплине на рейтинги всіх цих трьох телеканалів.

Василь СТОЯКІН , директор Центру політичного маркетингу:

— Не можна не звернути уваги на те, що відповіді Віктора Ющенка на запитання громадян у прямому ефірі — це явне запозичення з російської практики, бо Володимир Путін уже неодноразово проводив такі ефіри в Росії (й одного разу навіть в Україні). Тому тут не вигадали нічого нового. Щодо ефективності в принципі, то її слід оцінити як дуже високу. Навіть попри те, що в багатьох ситуаціях Ющенко явно не володіє конкретним матеріалом, і не розумiється в конкретних питаннях (враховуючи тему економіки). На економічні запитання він відповідає буквально цитатами з підручника. Хоча можна було чекати, що він зможе по-людськи, виразніше пояснити ту ж проблему економічного зростання й подібні.

У принципі, мені здається, що цей крок дуже успішний, оскільки люди в таких випадках орієнтуються не на те, що людина каже, а на те — як вона це каже. Віктор Андрійович, як і раніше, виглядає дуже привабливим для людей. На відміну від багатьох інших своїх виступів, він був незвично, і навіть підозріло, спокійний, упевнений у своїх силах, не нервував, не відповідав агресією на агресію (що взагалі нетипове для його стилю публічних дискусій). Загалом, він показав себе з найкращого боку у виниклій ситуації, і я вважаю, що цей ефір вiдіграє велику позитивну роль якщо не з рейтингом, то просто з довірою більшості людей до Президента.

Хотілося б також наголосити, що ефір був справді прямим. Судячи з усього — без цензури. Тобто запитання могли ставити люди абсолютно різних політичних поглядів, часто діаметрально протилежних. Це було помітне, і це неможливо приховати. Але що стосується змістовної частини, то я хотів би повторити, що вона була надмірно абстрактною. Віктор Андрійович усе всім обіцяв і, загалом-то, у багатьох місцях було помітно, що він ще не закінчив для себе передвиборну кампанію. Бо важко виправдати повторення агітаційних придумок на зразок того, що минулий уряд знизив мінімальну зарплату до 205 грн. Усі люди про це давно забули, а експерти з самого початку знали, що це неправда. Те, що Ющенко це повторює, виглядало щонайменше негарно.

Ще один момент, який простежується вже не конкретно з прямого телеефіру, а, припустімо, з сьогоднішньої (вчорашньої. — Ред. ) прес-конференції та телеефіру на «1+1» 9 травня. Здається, українська влада почала адекватніше ставитися до питань європейської інтеграції. Судячи з реакції і Президента і віце-прем’єра Рибачука, вони почали усвідомлювати, що в Євросоюзі України все-таки не чекають.

З погляду загального аналізу ситуації, що спостерігалася в країні навколо, наприклад, того ж Нікопольського заводу феросплавів, то складається враження, що уряду зараз дуже потрібні гроші. Потрібні настільки терміново, що уряд здається готовим навіть домовлятися з Пінчуком й Ахметовим, які начебто були проголошені головними ворогами народу. І я не виключаю, що саме те, що прямий ефір пішов на каналах Пінчука, — це один із сигналів того, що відбуваються деякі домовленості. Не знаю, як у великій приватизації — швидше за все, Нікопольський завод та «Криворіжсталь» це не зачепить, — але не виключено, що уряд і Президент починають примирятися з тим, що в Україні все-таки існує великий бізнес, і він існує, попри їхнє бажання.

                                                        Продовження теми на стор. "Подробиці"

Володимир СОНЮК, Володимир ДЕНИСЕНКО, «День»
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ