Ніхто не почувається винним

Минулого тижня в Європейському парламенті, який проводить засідання у Страсбурзі, був справжній «український» тиждень. Багато політиків і від Партії регіонів, і від опозиції, численні активісти різних політичних сил перебували там.

Що було насправді спільним для них усіх, то це представлення генези проблем, які нині випали на долю колишнього прем’єр-міністра, лідера опозиції Юлії Тимошенко.

Газові угоди з Росією не були підписані відповідно до закону, і пані Тимошенко одержала фінансову користь від цього. Тому тільки вирок, який констатує ці факти — зокрема недотримання деяких процедур під час підписання контракту, — може бути підставою для можливого засудження пані Тимошенко й у майбутньому — для припинення чинності нинішньої угоди з Росією. Нині ціна за російський газ для України вища, ніж, наприклад, для Німеччини.

Сама ця справа могла б бути досить захопливою, адже, як відомо, дотримання закону і прав людини, свободи загалом є пріоритетами ЄС та Європейського парламенту зокрема. Але цікавим також є контекст переговорів щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які досі тривають.

Як чітко заявив у понеділок у Страсбурзі Мирослав Лайчак, головний речник щодо цієї угоди від імені Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД), Угода про асоціацію практично готова — як економічний, так і політичний розділи, і її дійсно може бути підписано навіть у цьому кварталі.

Тому постає питання: чи не зробить можливе зближення України та ЄС заручником Юлію Тимошенко?

Слід зазначити, що багато політичного капіталу було інвестовано в Юлію Тимошенко партнерами європейських партій, які належать до міжнародної ЄНП (Європейської народної партії. — Ред.), яка має більшість у багатьох європейських країнах та Європейському парламенті.

Нещодавня біда, яка спіткала Юлію Тимошенко, не принесе слави тим партіям і мобілізує ЄНП на її захист.

Ситуація, що склалася, викликає емоції, які в певний момент починають втручатися в процес інституційного зближення України з ЄС.

Українські суди не мають доброї репутації тут, у Страсбурзі, але ніхто не хоче прямо втручатися у внутрішні процедури іншої країни.

Проблема полягає в тому, що перебування екс-прем’єра у в’язниці стає реальною політичною проблемою і мало хто з європейських політиків візьме на себе ризик пояснювати своїм виборцям процедури українського суду.

То які ж можливі сценарії перебігу подій? Один полягає в тому, що процес завершиться в межах наявних юридичних процедур і ми дізнаємося, чи було — якою мірою та в чому конкретно — звинувачено прем’єр-міністра, і чи було сприйнято в суді аргументи її захисту. Але це вимагатиме надзвичайної дієздатності суду: як відомо, навіть суди в країнах із кращим досвідом у цій сфері стикаються з труднощами, коли доводиться діяти так швидко.

Інший сценарій може бути таким, що переговори щодо угоди про асоціацію буде доведено до кінця і цю угоду буде підписано, але її ратифікацію буде затримано й, можливо, навіть повністю зірвано.

Сьогодні складно точно передбачити, який із цих сценаріїв буде реалізовано. Але зрозуміло одне. Великим мовчазним гравцем та єдиним бенефіціарієм із цього хаосу є Росія. Сама нинішня ситуація «оксамитовими рукавичками» штовхає Україну до великого сусіди. І ніхто не почуває себе винним.

КОМЕНТАР

Павел КОВАЛЬ, голова делегації Європарламенту із зв’язків з Україною:

— Депутати Європейського парламенту проголосували проти перенесення крайнього терміну внесення поправок до звіту про переговори між ЄС і Україною щодо Угоди про асоціацію на якусь дату після саміту «Східне партнерство». Пропозицію пана Галера відхилили, і графік розгляду цього питання обговорюватимуть, як це було заплановано. Ми очікуємо, що голосування з доповіді відбудеться на пленарному засіданні в листопаді в Страсбурзі, напередодні саміту Україна — ЄС, який заплановано на початок грудня. Депутати Європарламенту, які хочуть заблокувати переговори щодо Угоди про асоціацію з Україною, схильні розглядати політичну ситуацію як таку, що погіршується. Вони хочуть послати чіткий сигнал, що ЄС вимагає більше від такої близько асоційованої з ЄС країни, якою буде Україна після підписання угоди. Угода про асоціацію — це політична домовленість (угода), у якій також ідеться про цінності. Тому Україна має це розуміти й утримуватися від будь-яких дій, які можуть викликати сумніви в Європейському Союзі щодо європейського шляху Києва. У своїй останній заяві, як глава делегації Європарламенту із зв’язків з Україною, я закликав до всебічного перегляду судового процесу над Юлією Тимошенко відповідно до міжнародних норм і стандартів. І це має бути зроблено якомога швидше, щоб не створювати перепон ратифікації Угоди про асоціацію Європейським парламентам та національними парламентами країн-членів ЄС.