Ніж у стегно

Знову повідомлення з розряду не просто тривожних, а загрозливих — на редактора житомирської газети «Сільське життя» Валерія Івановського скоєно напад, йому нанесені ножові поранення. Сам журналіст знаходиться в одній з міських лікарень під охороною міліції, спочатку міліція не розголошувала його місцеперебування, але представників преси до нього допускали. Автор мав з ним розмову у палаті — на стегні у редактора дві великі пов’язки, і розмовляв він лежачи. Із його слів, перед цим випадком йому кілька разів телефонувала невідома особа, що ніби має для нього якісь матеріали по Житомирському району. Він кілька разів відкладав зустріч, але на дзвінок у п’ятницю погодився. Проте не пристав на пропозицію, щоб це відбувалося у квартирі в одній з багатоповерхівок у центрі міста, а наполіг на варіанті вулиці біля цього будинку, як місця розмови. Туди під’їхав на машині, до неї стрімко підійшов молодик 20—25 років спортивної статури і спитав «Ви за компроматом?». Після ствердної відповіді В.Івановського, відкрив дверці машини, витягнув газовий балончик і відразу наніс два удари ножем, які припали у стегно. Редактор ще зміг вискочити з авто з наміром затримати нападника, але той стрімко втік. Перехожі викликали швидку допомогу, і вже у лікарні йому надали всю необхідну допомогу, оскільки рани були нанесені глибокі, спостерігалася сильна втрата крові. Сам він вважає, що пропозиція компромату була просто пасткою. Коріння даного інциденту він вбачає в конфлікті з одним з керівників Житомирської районної ради (до речі, згідно вихідних даних на останній сторінці «Сільського життя», цей орган є одним з співзасновників газети), який стався у листопаді 2009 року і набув широкого резонансу в області та й Україні. Нинішній напад В.Івановський повязує з початком виборчої кампанії до місцевих рад і бажанням тих осіб знову потрапити до органів місцевого самоврядування, а для цього мати можливість впливу на газету.

Тим часом на брифінгу, що пройшов минулої суботи, начальник Управління МВС у Житомирській області Юрій Івакін повідомив, що тоді ж, у п’ятницю, слідчим відділом Богунського райвідділу УМВС порушено кримінальну справу за частиною 4 статті 296 Кримінального Кодексу України («Хуліганство»), але з більш важкою кваліфікацією, яка в тому числі передбачає відповідальність за такі дії, що вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї. І ще, зазначив Ю.Івакін, міліцією розглядається декілька версій причин скоєння даного злочину, в тому числі з мотивів трудової діяльності, складений фоторобот зловмисника, за достовірну інформацію щодо нападника обіцяно винагороду у розмірі 30 тис. грн. Справою також зайнялися оперативники Управління Служби безпеки України в Житомирській області. На час передачі матеріалу, за інформацією, що її надав «Дню» начальник відділу зв’язків УМВСУ Валерій Фільо, висновків судовомедичної експертизи щодо ступеню важкості тілесних ушкоджень, отриманих В.Івановським, ще не було. Показово, що інформація від УМВСУ пройшла під заголовком «Всі сили житомирської міліції направлені на розкриття злочинного нападу на редактора газети «Сільське життя». Швидка реакція правоохоронців очевидна. Питання в іншому, чим вона обумовлена? Адже на офіційні і публічні заяви В.Івановського зразка листопада минулого року про те, що нібито його бив той самий керівник райради, йому відмовили у порушенні кримінальної справи. Якщо міліції вдасться оперативно розкрити цей злочин, затримати нападника і переконливо показати громадськості мотиви, які ним керували, то схвалення її дій гарантовано. Втім, автору у випусках «Сільського життя» останніх місяців не траплялися матеріали, які б могли викликати незадоволення бодай-кого з героїв публікацій — це в основному хроніки семінарів, засідань, нарад, які проводило нове керівництво Житомирської райдержадміністрації. Отже, з боку нової влади підстав для незадоволення В.Івановським не було. Тим не менше у коментарях до повідомлень житомирських сайтів про цей напад, які, судячи зі стилю, давали місцеві жителі, висловлюються сумніви в справжності намірів нападника. Сам В.Івановський назвав це повною нісенітницею. Дійсно, треба мати вельми хворобливу уяву, що припускати таке. Це було б верхом цинізму, байдуже з чийого боку він би не виходив. Втім, в нинішніх умовах розраховувати на шляхетність політичних гравців, особливо з боку влади, і тих, хто їй збирається прислужувати, не доводиться.

На думку голови Житомирської обласної організації Національної спілки журналістів України Миколи Роя, чинним державним керівникам черговий інцидент з журналістом не потрібен, оскільки зайвий раз б’є по їхній репутації. А те що він стався посеред біла дня, в людному місці, наводить на думку, що нападник був скоріш дилетантом ніж професійним нападником, або, можливо, психічно неврівноваженою людиною. В свою чергу колишній заступник голови Житомирської райдержадміністрації В’ячеслав Дехтієвський, який, з його слів, у 2008 році запросив В.Івановського на роботу у «Сільське життя», зазначив «Дню», що не бачить, щоб у того представника керівництва райради, з ким у редактора був конфлікт, є бодай-якісь причини для організації нападу на нього, бо має більш вагомі, а саме фінансові важелі впливу.