Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Обережно, мегаполіс!

«Портрет» сучасної депресії
22 вересня, 2004 - 00:00
ФОТО МИХАЙЛА МАРКIВА / «День»

За традицією, оприлюднюючи ті чи інші дані медичної статистики, лікарі підкреслюють: і це лише офіційно. Коефіцієнт, помноживши на який, по суті, можна отримати реальну картину, як правило, нестабільний. Але в будь-якому разі він становить не менше трьох. Чому дорівнює цей самий коефіцієнт у даних про психічне здоров’я українців, уперше наважилися підрахувати представники державного Нью-Йоркського університету Тоні Брук у співпраці з Асоціацією психіатрів України. Дослідники провели опитування 4725 чоловік із різних регіонів країни у два етапи. Завдяки досить тривалим бесідам вони змогли зрозуміти, наскільки в Україні поширені розлади настрою (простіше кажучи, депресії), страхи та фобії, а також алкоголізм.

Результати вразили. Як виявилося, чверть опитаних чоловіків зловживає спиртним. Ще 10% на власному досвіді знають, що таке депресія, а близько 5% — страхи та фобії. У жінок ситуація докорінно протилежна. Вони набагато більше схильні до депресій (20%) та різних страхів (8%), ніж до алкоголізму (менше 5%). Та й взагалі, схоже, взаємовідносини жінок із алкоголем в Україні надто драматизують. «Слабка» стать, згідно з дослідженням, п’є у нас у 10 разів менше, ніж «сильна». Щоправда, алкогольні піки у них припадають на різний вік. Якщо 33% чоловіків мають подібні проблеми у зрілі роки (35-49 років), то в цьому віці активно прикладається до алкоголю лише 6% жінок. Останні віддають перевагу «випивці» до 25 років.

Отже: при зіставленні даних дослідження з даними перепису отримуємо 2,5 мільйона чоловіків і 3,5 тисячі жінок, які мають проблеми зі спиртним (для порівняння, за офіційними даними — всього 800 тисяч). І це при тому, що до «алкогольних» лав записували тільки тих, хто ствердно відповів на запитання, наприклад: чи затримувала вас міліція у нетверезому стані, чи брали ви участь у «п’яних» бійках, чи відчуваєте постійне бажання випити, чи необхідний вам алкоголь уранці. Більше того, співавтор дослідження Евелін Бромет вважає, що в Україні несвідомо зменшують масштаби проблеми. На її думку, багато випадків, які на Заході вважали б більш ніж тривожним дзвінком, у нас не викликають хвилювання. Частково, може, й тому лікувалися у стаціонарі від алкоголізму тільки 7,7% чоловіків і 14,9% жінок.

Докладно відповісти на запитання: чому в Україні п’ють, американські вчені поки не можуть. Зараз зрозуміло лише те, що того, хто має близькі стосунки з алкоголем, як правило, матеріальні проблеми не обходять. Їхнiй середній вік — 25 років, у більшості своїй вони з середньою освітою і працездатні. Показово, що найбільш «п’яними» регіонами виявилися Київ та Київська область (25,5% і 39,7 % відповідно). Не набагато відстають від «лідерів» Чернівецька, Кіровоградська, Миколаївська та Запорізька області. Зате найбільш непитущою виявилася Західна Україна — мінімальні «алкогольні» показники у Львівській, Закарпатській та Тернопільській областях.

Утім, небагато чим відрізняється і «депресивний» рейтинг регіонів. Попереду — знову-таки Київ, а також Запорізька, Харківська, Житомирська області. На думку заступника директора дослідницького центру соціальної політики Галини Полякової, цей факт, очевидно, викликаний напруженістю, а також швидким ритмом життя у великих містах. Бідність у даному випадку ні до чого. У фінансово неблагополучних регіонах депресії зустрічаються якраз набагато рідше, ніж у відносно багатих. Приклад тому — Волинська, Закарпатська та Рівненська області, де людей із розладами настрою нарахували в середньому у три рази менше, ніж у Києві.

Так чи інакше, американські вчені зробили висновок: вияви клінічної депресії (порушення сну, втрата ваги, плаксивість, відсутність інтересу до будь-якої діяльності, нездатність приймати рішення) має 15% населення. 27% із них — жінки за 50 років, що українські експерти пояснюють соціальною ізольованістю та низькими доходами пенсіонерів. На запитання «чому ж тільки «слабка» стать похилого віку страждає на депресію», відповідь лаконічна — чоловіки в Україні довго не живуть. Американці, щоправда, зробили дещо інші висновки. На їхню думку, окрім літніх жінок, депресія — насамперед у жителів Києва, в середньому 28-річного «віку», вона не має вищої освіти і потерпає від відсутності грошей.

Вселяти оптимізм можуть результати дослідження страхів та фобій. Вони, як з’ясувалося, сьогодні для українців практично не характерні. До речі, це єдиний пункт, показники якого не перевищують європейських даних. Але проблема навіть не в цифрах, хоч вони й стали практично для всіх прозрінням. Виявилося, що в Україні не хочуть лікуватися ні від алкоголізму, ні від депресії. Лише 17% розповіли про свої депресивні симптоми лікарям, та й то терапевтам, які в даному випадку не в змозі надати належної допомоги. Своїми думками про суїцид поділилися дещо більше — 25%. Але знову-таки з них 19% чоловіків і 28% жінок — з лікарями загальної практики.

Причина такої ситуації фахівцям зрозуміла. На думку виконавчого секретаря асоціації психіатрів України Семена Глузмана, у нас, по суті, відсутня система надання психологічної та психотерапевтичної допомоги. Справжніх фахівців у країні — не більше сотні. Справжніх — тому що вони пройшли адекватне навчання, стажувалися під пильною увагою професіоналів. Решта ж, за словами С. Глузмана, працює на «ринку лікування душ», аби вижити. Вони відчайдушно кидаються до різних шкіл та шкілок, далеко не завжди маючи за плечима психологічну або психіатричну освіту. Буває, що після двох тижнів навчання до себе на сеанс психотерапії запрошує колишній філолог...

Оксана ОМЕЛЬЧЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments