Олександр Мороз: «В Україні можливий не тільки російський, а й південнокорейський варіант»
З наближенням виборів взаємовідносини гілок влади набувають дедалі більшого драматизму. Новий виток ескалації напруженості пов'язаний із постановою, ухваленою минулої п'ятниці Верховною Радою за результатами слухань інформації тимчасової слідчої комісії щодо перевірки законності надання та використання коштів на реконструкцію Київського палацу культури "Україна".
Нагадаємо, що в парламентській постанові Президентові Леоніду Кучмі, зокрема, пропонується звільнити з посади прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка, міністра культури Дмитра Остапенка та голову Київської міськадміністрації Олександра Омельченка, які відповідальні за проведення реконструкції. На думку комісії, в діях цих посадових осіб містяться ознаки кримінального злочину. Окрім іншого, комісія звернула увагу на махінації під час складання контрактів з іноземними фірмами.
Першим на рішення Верховної Ради відреагував радник Президента України Анатолій Гальчинський. Він запропонував главі держави припинити діяльність парламенту і "встановити в державі на 2 - 3 роки президентську форму правління". Гальчинський назвав інформацію парламентської комісії "сфальсифікованою справою" і звинуватив спікера Олександра Мороза у спробі "перейти в наступ і зірвати процес економічної стабілізації" разом з "іншими прихильниками червоного реваншу". При цьому радник зазначив, що викладає свою особисту точку зору.
Цього ж дня Кабінет Міністрів України вже абсолютно офіційно відкинув обвинувачення парламенту і закликав Президента "забезпечити надійний конституційний порядок" у країні. Для підкріплення своєї неофіційно-офіційної позиції виконавча влада вдалася до методу, добре відомого практикам радянської ідеологічної системи. Терміново була організована "реакція" громадськості. У програмі новин пропрезидентського каналу УТ-1 було зачитано листа на захист Кабінету Міністрів, підписаного низкою маловідомих учених та діячів культури, не знайомих з обставинами справи. Голова Адміністрації Президента Євген Кушнарьов посилив враження, повідомивши під час поїздки до Полтави, що думка Гальчинського - "це не самотня думка". За словами Кушнарьова, таку позицію йому навіяла пошта, яка надходить на адресу АП.
Заступник Голови Верховної Ради Олександр Ткаченко в інтерв'ю кореспондентові "Дня" в Чернігові підтвердив, що О. Мороз не був ініціатором розгляду питання про Палац культури "Україна" в останній день засідання сесії. За його словами, на цьому "категорично наполягали депутати". Оцінюючи висловлювання Гальчинського, віце-спікер висловив думку, що радник "не доріс до таких заяв" і не мав права на подібний крок.
Другий віце-спікер Верховної Ради Віктор Мусіяка назвав пропозиції Анатолія Гальчинського "закликом до неконституційних дій".
А сам Олександр Мороз в інтерв'ю "Дню" висловив думку, що неконституційна заява радника Президента є "відображенням продиктованої йому позиції". Спікер припустив, що подібне висловлювання людини із президентського оточення є спробою реалізації вже попередньо підготовленого плану. За його словами, план розпуску Верховної Ради готувався на випадок, якби парламент не ухвалив держбюджет-98. Однак, на думку Мороза, після ухвалення бюджету "в середовищі розробників стався якийсь шок, і тоді вони скористалися доповіддю комісії щодо Палацу культури "Україна".
О. Мороз підкреслив, що серед членів слідчої комісії у справі щодо Палацу культури "Україна" було представлено "всі політичні сили", що робить безглуздими обвинувачення у спробі "червоного реваншу".
Відповідаючи на запитання "Дня", чи здатна виконавча влада привести в дію свої неявні погрози, О. Мороз заявив, що "не виконує рішень, ухвалених усупереч законові". "Будь-які неконституційні дії отримають адекватну оцінку парламенту", - сказав Мороз, додавши трохи пізніше, що "є механізми", здатні захистити парламент. "Я думаю, їх буде використано", - підкреслив спікер.
О. Мороз назвав "трагедією нинішньої ситуації" ту обставину, що гарант Конституції і глава держави бореться проти парламенту. "Але це означає воювати з державою, з народом, який обрав саме цей парламент. Якщо Президент воює з парламентом, значить, він не розуміє свого місця в суспільстві і в структурі державної влади", - сказав О. Мороз.
Учора на прес-конференції О. Мороз уточнив свою позицію.
«Систему державної влади в Україні організовано відповідно до Конституції за принципом розподілу влади, - сказав він. - Є гарант Конституції - Президент. І є ті статті Конституції, що передбачають юридичну відповідальність і юридичні наслідки в разі порушення системи державної влади. У нас інколи посилаються на казахський, московський, білоруський варіант. Я вважаю, що є ще й інші варіанти - зокрема, південнокорейський... Тому я просив би, щоб усі суб'єкти правовідносин суворо дотримувалися Конституції». О. Мороз висловив упевненість, що «Президент - відповідальна людина, авторитетний керівник, глава держави. Він займає свою посаду легітимно, на основі вибору народу. І я не сумніваюся в тому, що він діятиме, суворо дотримуючись Конституції, тим паче, що він не раз навіть про це заявляв».
Президент мовчав три дні. Очевидно, чекав на реакцію депутатів, щоб дізнатися про антиконституційність закликів власного радника. А відтак усе ж повернутися до ролі гаранта Конституції. При цьому Президентові довелося ще раз пересвідчитися в двох речах: свідомо «засуджений» ним парламент не висловив ані найменшої тривоги щодо благополучного завершення в конституційні строки своїх повноважень - жодних екстрених засідань і нарад. А народ в особі численних громадських організацій аж ніяк не ринув на захист улюбленого уряду від ненависного парламенту. Самотній виступ в антиконституційному дусі львівських «інтелігентів» потонув у вирі зловісного (або байдуже-стомленого) мовчання.
Чи зрозумів Президент усю глибину правової та політичної прірви, в яку сам себе загнав - це його проблема. Проблема країни тепер інша: мінімізувати збитки від можливих наслідків такої свідомості Леоніда Кучми. Адже принцип «якщо не можна, але дуже хочеться - то можна, а після мене - хоч потоп» - притаманний для людей саме його складу.
