Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Парламент: тур енний. Ті ж і те ж

18 червня, 1998 - 00:00

Товариш Мойсеєнко заговорив про пакетне обрання спікера

Тетяна КОРОБОВА, «День» 
Парламентська гра стала легко передбачуваною, а тому
— нудною й нецікавою.

Тільки дуже «нев’їхавші» спостерігачі та, можливо, сам кандидат Михайло
Сирота, який уникав до голосування спілкування з пресою — «потім, потім!»
— чекали інших результатів. Отримали бюлетені — 368, опустили 273, «за»
118... Хоча не виключено, що широко розрекламовані рішення фракцій НДП,
Руху, «Громади» про підтримку кандидатури Сироти в якусь мить могли збити
з толку й комуністів. У них виникали сумніви: а раптом Сирота, головний,
на їхню думку, винуватець «безсмертно-сирітської Конституції», «вискочить»,
а превентивні заходи не запущені...

Не «вискочив». Ба, навіть на пристойну цифру. Фракції, що його «підтримували»
«підставили плече» саме на стільки, на скільки було не ризиковано.

Відбулася чергова «вкидалівка», і процес пішов далі.

Очевидно, у тому ж руслі позафракційнi Осташ та Ржавський, НДПешники
Бандурка та Журавський зняли свої кандидатури. Симоненко (КПУ) внесений
в бюлетені. Попри очікування (і попередні рішення четвірки), не висунутий
Іван Плющ. Один із членів НДП, інкогніто якого — плата за відвертість,
пояснив кореспондентові «Дня»: «Симоненко з Матвієнком домовилися — фракції
не заважають одна одній, не контролюють своїх і одержують реальні результати».
При цьому, повідомив інформатор, Симоненко буде «завалений» окремо, далі
Плющ — окремо. Тих, хто висунувся слідом, спіткає та сама доля. І настане
світла мить «памперса» — як прозвали депутати горезвісний пакет. Незважаючи
на те, що в деяких парламентських колах живе думка про те, що слово «пакет»
уже вимовляти небезпечно, оскільки воно викликає нервовий тик, саме в цей
час трапився показовий факт: про пакет із трибуни заговорив товариш Мойсеєнко,
що має репутацію най більш справжнього комуніста, без усяких домішок і
ліберальних дурниць. Треба обговорити, сказав він, і підписати договір
між лідерами фракцій, які дали пакетних представників у керівництво парламенту,
і щоб усі проголосували. Ну, слава тобі, Господи: альянс НДП із комуністами,
про який так довго говорила газета «День», нарешті набув видимих обрисів.
За інформацією конфіденційного джерела з «партії влади», Петро Симоненко,
погоджуючись на спікера-центриста, продиктував прізвища «одіозних» фігур,
котрі повинні бути вилучені з розгляду: Кравчук, Плющ, Медведчук — список
не повний. Своєю чергою, КПУ запропонує на другу керівну роль не Симоненка,
а кого-небудь простішого... Припустимо, що третє місце зі схвильованою
радістю зайняв би В’ячеслав Чорновіл. Щоправда, відомий член НДП Тарас
Стецьків запевнив кореспондента «Дня»: «Жодної сепаратної домовленості
з комуністами не було й не буде. Ми їм заявили, що коли буде обрано спікера-центриста,
то ми запропонуємо комуністам дати кандидатуру першого віце-спікера...
Я вважаю, що Плющ має всі шанси бути обраним».

Що в лоб, що по лобу: виходить, настала черга гри НДП і комуністів.
«Громаді», не виключено, доведеться скрутити свою «золоту акцію» трубочкою
й дудіти собі що-небудь на тему реквієму. Або ж, навпаки, встигнути скочити
на підніжку і, прощально помахавши дружнім соціалістам-селянам, які разом
із СДПУ(о) й «зеленими», через різні причини, але із загальним невдоволенням,
залишилися на покинутих соратниками платформах...

Утім, у жодному разі не можна забувати, що в парламенті є один постійно
діючий персонаж, що за будь-яких обставин не змінює своїх непорушних базарних
принципів. Це — все та ж «вкидалівка»...

Газета: