Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ПЕРЕДНОВОРIЧНЕ

За святковим столом-1
30 грудня, 1998 - 00:00

— Панове, панове, тост!

— Тільки давайте домовимося: сьогодні про народ не згадувати.
Ми весь рік про нього піклувалися, давайте хоч на Новий рік відпочинемо.

— Добродії, я підіймаю цей келих...

— Так, що це ви, батечку, так офіційно? Тут, всі свої.

— Ну, добре, товариші! Друзі! Вип’ємо за тих, кого сьогодні
немає з нами! Ми доклали всіх своїх сил, всі свої знання й уміння, щоб
їх сьогодні не було з нами.

— Давайте за шефа, дай, Боже, йому здоров’я! Хто там ближче
до телевізора, поцілуйте його за всіх нас. Я розумію, що він не відчує,
але хто-небудь завтра напевно доповість.

— Мамо рідна! Що ж це він говорить?! Адже я цього не писав!

— Гм, розумієте, це я писав.

— Як це ви писали, адже початок був мій!

— Гм, я, бачте, вчора після Вас до кабінету шефа заходив.

— Ну, ти й сволота!

— Чому ж це я сволота? Після мене ще п’ять чоловік заходили.

— Та добре вже, не сперечайтеся. Послухайте ліпше, як добре
він читає, практично без помилок.

— Так, за минулий рік він став набагато менше робити помилок.

— Що там говорити! Орел наш! Тигр!

— До речі, а який наступний рік?

— Що означає який? Вирішальний, незабаром вибори.

— Ні, я в значенні за східним календарем.

— А яка різниця? Ми їх всього вже 4 роки робимо і в наступному
зробимо!

— Пробачте, не ви, а ми!

— Як це ви? Та наступного Нового року ми за вас також вип’ємо!
Коли будемо пити за тих, кого з нами немає.

— А раптом наступного Нового року нас тут нікого не буде?!!

— Тіпун вам на язик! Давайте краще заспіваємо! Нашу улюблену:
«Президент проходит как хозяин, необъятной родины своей!» ...

— Ну, давайте за Новий рік і, як мовиться, дай нам, Боже,
ще п’ять років піклуватися про наш народ!

Другу серію читайте на сторінці "ТАЙМ-АУТ"

№251 30.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Дмитро СКРЯБІН, «День»
Газета: