Переможний протокол

Учорашній день став для України вельми знаменним. У Женеві на засіданні Генеральної ради Світової організації торгівлі було підписано протокол про вступ до неї України. Президент України Віктор Ющенко повернеться до Києва мало не в ранзі переможця. І дійсно, в української влади вперше з’явиться вагомий актив — адже країна 16 років йшла до цього. Щоправда, не можна не відзначити, що вагомий внесок у просування країни до цієї організації зробив і уряд Віктора Януковича, який забезпечив своєчасне ухвалення необхідних законів. Заслуговує на високу оцінку й професіоналізм головного українського фахівця у справах СОТ Валерія П’ятницького, який зберіг і за нового уряду свою посаду заступника міністра в Мінекономіки.

Проте почивати на лаврах йому доведеться недовго, оскільки процедура вступу не завершується підписанням протоколу. Після цього Україна мусить ратифікувати ухвалене рішення не пізніше 4 липня. І лише через 30 днів після цього ми здобудемо бажане членство. Але чи можна вже зараз говорити про це з цілковитою впевненістю?

Мінекономіки раніше повідомляло, що буквально на наступний день після позитивного рішення Генеральної ради МОТ до Верховної Ради буде внесено для ратифікації угоду обсягом близько 1500 сторінок, що на дві третини складається із зобов’язань України перед СОТ і на третину — з угод цієї організації, до яких приєднується Україна. У разі ратифікації офіційний документ про це буде надіслано до штаб- квартири СОТ, де його підпише глава цієї організації.

Проблема в тому, що повної інформації про всі умови вступу до СОТ немає, оскільки обумовлені в двосторонніх угодах з країнами- членами умови мають конфіденційний характер. А вже після приєднання до СОТ України треба ухвалити ще 11 законів і низку нормативних документів уряду, де, зокрема, йдеться про мито на експорт соняшника, брухту чорних і кольорових металів, шкірсировини й худоби. Це мито діятиме протягом перехідного періоду, який триватиме від двох до п’яти років.

На думку одних експертів, тривалі терміни підготовки до вступу до СОТ привели до того, що різких змін для економіки приєднання України до цієї організації не принесе. А інші вважають, що Україна вступає до неї в абсолютно невідповідний час, коли ця організація стоїть на порозі розвалу. Неоднозначні оцінки є також щодо наслідків. Серед галузей, що найбільше виграли, називають металургію й хімію, які більше за інших потерпають від антидемпінгових розслідувань на розвинених ринках. Найбільші ризики, як вважають експерти, загрожують автовиробникам і низці аграрних галузей. Це, зокрема, виробництво цукру, молока, овочівництво, які можуть зіткнутися зі зростанням конкуренції й необхідністю виконувати підвищені стандарти якості.

Тож з урахуванням того, що представники аграрного й промислового лобі у Верховній Раді є як у правлячій коаліції, так і в опозиційних фракціях, ратифікація угод про вступ України до СОТ може виявитися непростою справою. Про це вчора говорили народні депутати. Звісно, коаліція й навіть блок Литвина високо оцінюють перспективи ратифікації в парламенті протоколу про вступ України до СОТ. При цьому лідер однойменного блоку Володимир Литвин навіть висловив думку, що «за» буде навіть Партія регіонів, «оскільки, будучи при владі, вони проводили роботу щодо входження України до СОТ». Однак, за словами Литвина, у його блоку буде дуже багато застережень щодо агропромислового комплексу, банківської й металургійної сфер. Народний депутат Сергій Терьохін (БЮТ) також вважає, що парламент ратифікує протокол. На його думку, в Партії регіонів «буде багато зацікавлених у ратифікації», оскільки це сприятливо позначиться на їхньому бізнесі. Самі регіонали такі прогнози підтверджують, але, щоправда, не повністю. Наприклад, Володимир Ландик вважає, що Верховна Рада до 4 липня протокол ратифікує. Але, за його словами, змін до законодавства швидко не ухвалить. Ландик розцінює підписання протоколу про вступ України до СОТ як піар-хід. «Після цього підпису щось поліпшиться? Нічого не поліпшиться. Це буде фіктивний підпис. Спочатку треба було домовитися про всі умови входження України до СОТ», — говорить він, звинувачуючи Європу в тому, що Україна потрібна їй у СОТ для того, щоб мати ринок, куди можна було б збути неякісний товар. З цим згоден і Михайло Чечетов. На його думку, «входження до СОТ без пом’якшувальних заходів — це надто велика ціна».

Але заступник глави бюджетного комітету Валерій Борисов (НУ-НС) вважає, що якщо Україна ратифікує відповідний документ раніше, ніж Росія стане членом СОТ, «це дасть нам можливість виставити Росії деякі умови, які ми попросимо, щоб вона стосовно України виконала». Чи варто було цього так довго добиватися? Гадаю, що від участі в цій організації Україна, насамперед, мала б чекати поліпшення свого торгового балансу...