Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Покоління прагматиків

Сучасна молодь орієнтована на швидкий успіх та високу зарплату
6 вересня, 2007 - 00:00
МРІЯ КАР'ЄРИСТА (ФРАГМЕНТ КОЛЕКЦІЇ СТУДІЇ «КВАРТАЛ 95» & CHRISTINA BOBKOVA, ПРЕДСТАВЛЕНА НА ОСТАННЬОМУ ТИЖНІ УКРАЇНСЬКОЇ МОДИ) / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

У виборі майбутньої професії 97% нашої молоді орієнтуються на зарплату і престижність професії, мотив же самореалізації відправляють на енне місце. Це — дані соціологічного дослідження «Молодь України: червень 2007 року», яке провів Державний інститут розвитку сім'ї та молоді, опитавши 1800 респондентів віком від 14—35 років у всій Україні. Дослідження показало, що 30% молодих українців не задоволені своєю освітою, а кожен другий працює не за спеціальністю. Цікавий факт: незважаючи на «надпродукцію» юристів та економістів у країні, престижність цих професій не падає. Натомість найменш привабливими для молоді є професії, пов'язані з сільським господарством (5%), а також інженер (9%), працівник торгівлі (11%) і вчитель (14%). Особливості такого вибору пояснила директор Державного інституту розвитку сім'ї та молоді Лідія СМОЛА.

— Лідіє Євстахієвно, з чим пов'язаний стан невдоволеності молоді своє освітою: вони помилилися у виборі чи погано навчалися?

— Коли ми ставили запитання про задоволеність/незадоволеність освітою, ми мали на увазі освіту, яку молодь отримала після закінчення школи. Факт, що 30% молодих людей незадоволені отриманою освітою, говорить про те, що ця освіта мало дала для реалізації людини. Візьмемо такий приклад: нині найбільш популярними у нас є професії юриста та економіста. Але, звернувшись до закладів працевлаштування, ми побачили, що там на першому місці за кількістю безробітних стоять саме юристи й економісти... Також незадоволення освітою полягає в тому, що, отримавши її, молодим фахівцям часто треба починати все з початку — з точки зору практичної роботи, адже наша освіта є дуже теоретизованою. Якщо говорити про освіту взагалі, то її рівень є дуже різним — залежно від закладу, в якому навчаються молоді люди (все залежить від рівня підготовки викладачів і тієї філософії, яка закладається в певному навчальному закладі). Тож наразі ми не можемо говорити про єдину вищу освіту. Слід зазначити, що доводиться перевчатися, особливо тим молодим людям, які паралельно з навчанням не працювали деінде, а лише навчалися... А з іншого боку, молоді люди зіштовхуються з проблемою працевлаштування. Вони думають: «Якщо в мене є освіта, я повинен працевлаштуватися. Якщо я цього не зробив — погана освіта». Таких незадоволених — третина.

Також 60% молоді заявили, що хочуть підвищити свій рівень освіти. З'ясувалося, що для третини з них мотивами виступило бажання більше заробляти, ще у третини — бажання отримати престижну роботу. І лише 20% зазначили, що до цього їх спонукає особиста потреба в постійному розвитку.

— Те, що майже кожна друга молода людина у нас працює не за фахом, також пов'язане із їхньою прагматичністю?

— Коли ми проводили дослідження, то ставили запитання: «Якщо ви працюєте не за фахом, то які є основні причини цього?» На перше місце молодь поставила відсутність вакансій (повторюся, це найбільше стосується юристів та економістів), а на друге — незадоволення в матеріальному плані. Хочу зауважити, що низька оплата праці, навіть при відсутності стажу роботи, сучасну молодь не влаштовує: вони дуже прагматичні й хочуть отримувати все і відразу... Також ми давали їм список із варіантами відповідей на запитання: «Що для вас є найважливішим у роботі?» Серед них були: «цікава робота», «можливість чогось досягти в роботі», «можливість виявити ініціативу», «робота, яка викликає повагу», також пропонували варіанти: «висока зарплата», «гарантовані неробочі дні» тощо. На першому місці молоді люди поставили мотивацію «хороша оплата праці» — 97%, на другому — «гарантована робота» (що завтра вони її не втратять) і на третьому — «робота, яка б відповідала здібностям». Тільки 70% відповіли, що вони хотіли б виявити свою ініціативу в роботі, й дуже мало говорили, що їх цікавить відповідальна робота.

— За даними вашого дослідження, працювати на селі нині — найнепрестижніше. Молодь продовжує тікати у місто?

— Подібні дослідження ми проводимо уже понад 15 років і протягом цього часу зробили висновок, що відтік молодих людей із села зумовлений кількома факторами: неможливістю знайти добре оплачувану роботу, пройти навчання та відсутність можливості для дозвілля. Ми бачимо, що й нині є постійний відтік в міста з сіл, хоча, звісно, частина молоді залишається і працює в сільському господарстві. Мотивами від'їзду в місто на першому плані стоїть навчання, хоча багато хто їде в пошуках роботи. На жаль, поки що в нас немає продуманої політики як залишити молодь у селі.

КОМЕНТАР

Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України:

— Те, що серед сучасної молоді дуже популярні професії юриста та економіста, пов'язано з декількома причинами. По- перше, це престиж та ступінь поваги, який отримує людина, займаючись юриспруденцією чи економікою. Якщо 20 років тому престижною була професія науковця, то сьогодні в українському суспільстві відбулися зміни: престиж перекинувся на банкірів, на юристів. По-друге, діє принцип залишковості: у 90-х роках в Україні попит на ці професії був дефіцитним, і тепер ми ніби надолужуємо... По-третє, професії даного класу є найбільш матеріально прибутковими. Їх матеріальні блага притягують молодь, тому що в цьому випадку у них є певні переваги: ці професії мають сталу заробітну плату, а в подальшому спеціалісти матимуть машину, квартиру, інші пільги. Взагалі за своїми поглядами молодь поринає у корені західного світу — епоху, у якій деякий час панувала дипломна хвороба, тобто, гонка за сертифікатами про закінчення вузу з позначкою рівня освіти. Ця гонка частково є поширеною у нас.

Сучасність вимагає спеціалістів у перерахованих галузях. І хоча Україна — не перша у світі за рівнем освіти у юриспруденції та економічних науках, проте наші спеціалісти можуть сміливо конкурувати із закордонними. Україна — велика держава, тому, дивлячись на весь ряд галузей та спеціальностей, важко визначити, яка з них сьогодні не поступиться професії юриста та економіста. Беручи до уваги суспільство та державу в цілому, варто зазначити, що сьогодні існує велика потреба у професійних політиках (престиж, матеріальне забезпечення, пільги — все тут). Тому професія кваліфікованого політика, а ще краще — президента включає перші та останні пункти попиту престижності й забезпеченості.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments