Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Політичні колядки з поганим смаком

21 січня, 1999 - 00:00

19 січня Президент України Леонід Кучма
відвідав Івано-Франківськ, де на майдані Незалежності взяв участь у святкуванні
Хрещення.

Поздоровляючи жителів міста з різдвяними святами і Хрещенням,
Президент, повідомляє Інтерфакс-Україна, висловив побажання, аби «в нову
еру український народ увійшов вільним і сильним, об’єднаним і багатим,
а Україна посіла належне їй місце у світі».

На жаль, Інтерфакс не уточнив: чи можна вважати ці побажання
Леоніда Кучми офіційними «президентськими колядками»?

З одного боку, Різдво вже відгуляли, й колядувати нібито
пізно. З іншого — офіційно передвиборна кампанія кандидатів на пост президента
ще не почалася, і колядувати начебто рано. І все-таки Президент «наколядував»
кілька транспарантів з написами «Політику Президента схвалюємо й підтримуємо»,
«Президент Кучма — гарант державності», які тримав дехто з учасників урочистої
церемонії. Очевидно, особи з адміністрації, котрі забезпечували візит глави
держави, навіть не замислювалися над недоречністю та образливістю політичних
плакатів на святкуванні світлого християнського свята. А можливо, вони
цілком щиро вважають, що явлення Президента в облдержадміністрацію майже
те саме, що явлення Христа?

Л.Кучма попросив у Бога «єдності, злагоди і зваженості,
витримки і спокою» для України. Дивно, щоправда, що до Бога зверталися
не керівники івано-франківських єпархій Української православної церкви
(Київського патріархату) й Української греко-католицької церкви, котрі
були присутні на святі Водохрещення. Вони це мали зробити і за саном, і
за логікою самого свята.

Можна, звісно, припустити, що це розширена ініціатива глави
держави, спрямована на злагоду всіх чотирьох гілок влади: президентської,
виконавчої, законодавчої і божественної. Та скоріш за все після заморожування
програм МВФ і СБ Президенту тільки й залишається, що звертатися за допомогою
до Господа.

Йорданська вода має надзвичайну силу, відзначив Л.Кучма,
«її бояться лицеміри, котрі на словах намагаються бути народними захисниками,
а на ділі хоч завтра готові надіти на шию цьому народу важке ярмо».

Тут Президент влучив точно в ціль. За даними Держкомстату
кількість безробітних в Україні на 1 січня 1999 року становила 1 мільйон
3 тисячі чоловік. Хто-хто, а вони без ніякої йорданської води розпізнають
лицемірів, котрі начепили їм на шию ярмо злиднів. Сам Леонід Кучма, мабуть,
пройде випробування йорданською водою восени цього року на президентських
виборах. Я навіть зопалу чекав, що Президент за своїм звичаєм укаже поіменно
всіх винних у невпинному падінні виробництва, але він перейшов до зовнішньополітичних
проблем.

Сидячи на своєму політологічному дивані з невсипущою радістю
й захопленою увагою, iз по-доброму примруженими очима вдивляюсь у дії виконавчої
влади. Скептики й песимісти з Держкомстату постійно повідомляють невтішні
дані про поголовне зубожіння, падіння рівня виробництва, подорожчання товарів
першої, другої та різної іншої необхідності.

— Ні, добродії, — кажу я їм. — Не хочете ви у своєму критиканському
запалі роздивитися радісні й позитивні тенденції в нашому політичному житті!
Мабуть, бракує вам мого доброго примруження. Народ справді живе дедалі
гірше, зате з якою винахідливістю, вигадкою та фантазією наша влада страждає
за народ і робить усе, аби постраждати ще п’ять років!

Газета: