Політреформа: почекаємо до осені
Учасники конференції визнали необхідність реформування системи владних інститутів і переходу до парламентсько- президентської республіки, але вважали спірними тези про двопалатний парламент, призначення президентом міністрів-силовиків і глави МЗС, а також проведення всіх виборів в один рік.
На думку директора Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайла Погребінського, головною в конституційній реформі є ідея автономності особи прем’єра. Глава Кабміну має нести відповідальність перед партійною коаліцією, що сформувала уряд, а не перед президентом. Дехто, за словами експерта, перешкоджатиме реалізації цієї ідеї, щоб зберегти сьогоднішні президентські повноваження для свого кандидата, а дехто проголосує, щоб «убезпечити себе від авторитаризму президента». Вихід один — парламентські вибори на партійній основі, внаслідок чого зможе сформуватися партійна коаліція, необхідна для створення ефективного уряду в найкоротші терміни.
Щодо надання Президенту права призначати «силовиків» політолог зазначив: «Це не дуже поширена практика, коли уряд ділиться на дві частини, одна з яких підконтрольна парламенту, а друга — Президенту. Але я проти того, щоб усі повноваження віддавати прем’єру, таким чином ми прийдемо до того, з чого починали». Торкаючись теми референдуму, як одного з можливих механізмів реалізації політреформи, Михайло Погребінський категорично заявив, що законних способів обійтися без конституційної більшості депутатів не існує. Схема ж подальшого розвитку подій виглядає так: «Наприкінці липня Президент внесе новий проект реформи — з урахуванням результатів всенародного обговорення й думки фракцій, а вже на наступній сесії, восени, цей варіант буде проголосовано».
