Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Прес — для бізнесу

Корупція — для чиновників
27 серпня, 2009 - 00:00

Що роблять у всіх країнах світу, щоб пом’якшити наслідки фінансово-економічної кризи й, більше того, дати можливість економіці підійматися? Один із перевірених рецептів, що став уже аксіомою антикризового менеджменту в масштабах держав, — зниження податкового тиску на бізнес. На жаль, нашому уряду такі підходи чи то невідомі, чи то принципово не підходять. І про це сигналять мало не всі організації, так чи інакше причетні до підприємництва.

На початку минулого тижня ця тема стала предметом звернення Національного форуму профспілок України (НФПУ) до Президента України. Форум просить Віктора Ющенка звернутися до Конституційного Суду із запитом щодо конституційності розпоряджень уряду «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» і «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість», ухвалених 1 і 17 липня. На переконання лідера профспілки Мирослава Якибчука, уряд не має повноважень своїми постановами або розпорядженнями змінювати норми законів України, зокрема у сфері оподаткування. Ухвалення таких розпоряджень, зазначає профспілковий лідер, свідчить про те, що Кабмін, по суті, бере на себе повноваження Верховної Ради як єдиного органу законодавчої влади в країні.

Скасувати новий порядок адміністрування ПДВ, звісно, вимагають і роботодавці України. Як говориться в прес-релізі Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні (СПО), він надіслав листа прем’єру Юлії Тимошенко з проханням особисто втрутитися в розгляд цього питання. Роботодавці нарікають на те, що, відповідно до згаданих розпоряджень уряду, податкові органи відмовляються приймати податкові накладні, отримані платниками із запізненням, або включені до складу податкового кредиту на основі коригування раніше поданої податкової звітності. СПО пропонує терміново скасувати ці розпорядження Кабміну.

Аналогічну позицію зайняла й Українська спілка промисловців і підприємців. У її заяві говориться про вияви адміністративного та фіскального тиску на бізнес-середовище. А особливо непокоїть УСПП практика повернення держави до регулювання економіки в обхід закону — через підзаконні механізми, «далекі від реалізації принципу справедливості». Йдеться про ті ж таки розпорядження уряду, ухвалені, за твердженням УСПП, з порушенням Конституції та законів України. Як зазначається в заяві, згадані вище документи запроваджують для підприємців додаткові вимоги в декларуванні податкового кредиту за ПДВ, надають органам державного контролю додаткові підстави для анулювання свідчення платника ПДВ, дозволяють проводити позапланові перевірки достовірності сум податку за участю підрозділів податкової міліції.

Цим нововведенням, як зазначають у УСПП, уряд не лише порушив свою обіцянку бізнесу про мораторій на нові податки й перевірки, а й ударив по тих суб’єктах підприємництва, які ще спроможні мобілізувати власні ресурси для боротьби з економічною кризою. Розпорядження КМУ, впевнені в УСПП, можуть стосуватися тільки роботи підпорядкованих уряду установ, а отже, не можуть встановлювати якихось обов’язків для платників податків. Отож, будь-яке посилання податкових органів на розпорядження КМУ як на обгрунтування посилення тиску на підприємництво, є протиправним, незаконним. Крім того, УСПП наполягає на визначеному законом праві організацій підприємців брати участь у формуванні основних напрямків економічної, регуляторної й фіскальної політики держави та зауважує, що слідством згаданих розпоряджень може стати скорочення робочих місць, банкрутство суб’єктів господарювання, погіршення інвестиційного клімату. Вимагаючи скасування згаданих розпоряджень, УСПП нагадує, що в умовах, коли лише за перше півріччя країна вже втратила третину обсягів виробництва промисловості, кожний крок уряду має бути зваженим і ухвалюватися за принципом «не зашкодь».

Чи керуються цим в уряді, збільшуючи податковий прес, а також плодячи нові й нові бюрократичні структури? Наприклад, у всіх міністерствах і відомствах хочуть створити спеціальні антикорупційні відділи, які, по суті, дублюватимуть служби, вже наявні в усіх правоохоронних органах. А що, корупція вже пішла на спад? Гадаю, паралельні структури лише для того й створюються, щоб на тлі цієї плутанини вона могла жити приспівуючи. Ось дуже свіжий приклад. Не встиг уряд запровадити ліцензування виробництва, зберігання й реалізації рідкого палива з біомаси та біогазу, як обізнані люди визначили й спустили до претендентів на ліцензії тариф відповідного хабара. І хто це так затято вболіває за те, щоб Україна позбулася енергетичної залежності?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ