Щоправда, окремі пропозиції трохи виходять за межі здорового глузду. Пропонується, наприклад, щоб ВР призначала вибори президента не постановою (раніше сама президентська сторона вносила таку пропозицію), а законом. Але ж президент, за Конституцією, може накласти вето на будь-який закон! То він зможе заборонити перевибори себе? Депутат Олександр Лавринович назвав цей перл «вершиною професійної непридатності, великою акцією з дискредитації глави держави».
На думку багатьох депутатів, Президентом зроблено спробу «внести хаос у передвиборну кампанію» (як висловився Василь Онопенко). Наприклад, право висування від громадських організацій може призвести до висунення не менше ніж сотні претендентів. Партій у нас хоч і забагато, але ж менше, ніж різних товариств (охорони природи, боротьби за тверезість, туристів і багато інших).
Оскільки в парламенті сидить із десяток депутатів, які вже заявили про своє бажання стати президентом або це за них зробили інші, а більшість пропозицій явно спрямовані на користь діючого Президента, — подолання вето (принаймні більшості пунктів) вважається цілком реальним.






