Ринок — у відповідь

Учора в Києві відбулися переговори між Україною і Росією щодо базування в Криму Чорноморського флоту сусідньої держави. Дискусія, вочевидь, видалася не простою, оскільки консультації тривали упродовж усього дня.

На ці переговори покладалися великі сподівання. Розмови про проблеми, пов’язані з тимчасовим перебуванням ЧФ, ведуться вже не перший місяць. Кульмінаційної гостроти «флотському» процесу додала «маякова війна», про завершення якої не можна говорити і донині. Робота дипломатів ускладнюється ще й надзвичайною політизацією ледве не всього масиву питань двосторонніх відносин. Складно сказати, якої сфери досі не торкнувся драматичний розвиток діалогу між двома державами. Кожна зі сторін має завищені очікування щодо поступок свого партнера із переговорів, а така ситуація рідко дозволяє дійти консенсусу. На порядку денному два основні й особливо чутливі питання — інвентаризація об’єктів, які перебувають у використанні ЧФ, і відповідне підвищення орендної плати. Російська сторона звичайно ж не зацікавлена в позитивному вирішенні жодного з них. Перевірка може виявити незаконність перебування російських військових на деяких об’єктах. А це, звісно, потягне за собою і наступний етап переговорів — про встановлення нових (як популярно заявляти в Москві — ринкових) цін за їх використання.

На жаль, на час підготовки матеріалу про підсумки вчорашнього засідання підкомісії із питань тимчасового перебування ЧФ в Україні ще не було відомо — прес-конференція відбулася увечері. Утім, більшість експертів схиляються до думки, що суттєвими результатами ці переговори не відзначаться. Екперт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець у коментарі «Дню» зазначив, що «російська сторона займе стратегію затягування». При цьому він зазначив, що реальних важелів впливу на російську сторону Україна не має. Експерт Центру миру, конверсії та зовнішньої політики Олександр Сушко також висловив невпевненість, що українська сторона зможе знайти достатньо аргументів, аби змусити Росію прийняти пропозиції Києва.

Незадовго до переговорів секретар РНБОУ Анатолій Кінах заявив, що Київ наполягає на переході на ринкові відносини з Москвою в питанні базування ЧФ в Криму. «Якщо використовувати сучасні розрахунки орендної плати за змелю, то сьогодні вартість орендної плати за використання земельних ділянок ЧФ на території України становить мінімум 1,8 мільярда доларів», — повідомив він. Відповідно до угод, підписаних Україною і Росією в 1997 році, ЧФ базуватиметься в Криму до 2017 року. При цьому орендна плата за його перебування становить дещо менше 100 мільйонів доларів щорічно.

Про ринкові відносини вчора на засіданні підкомісії заявляв і перший заступник керівника українського МЗС Володимир Огризко. За його словами, Україна вважає за доцільне перехід на ринкові стандарти при розрахунках за тимчасове перебування ЧФ Росії на своїй території. «Сьогодні ми говоримо про перехід на ринкові методи наших відносин. Ми погодилися на те, аби у відносинах з Росією, скажімо, в газовій сфері, були переглянуті уже підписані чинні договори і наші сторони перейшли на європейську формулу визначення ціни. На нашу думку, такий само підхід має бути і стосовно інших сфер, у тому числі і розрахунків за тимчасове перебування ЧФ Росії на території України», — заявив Володимир Огризко. Керівник російської делегації, заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін відзначив у свою чергу: «Ми приїхали сюди з абсолютно очевидним мандатом підтвердити непорушність базових угод 1997 року, вирішити певні практичні питання, які виникають у української сторони».

Чи існує можливість збільшення орендної плати, яку сплачує Росія за перебування свого флоту на території України? Iз цим запитанням ми звернулися до експертів.

Сергій ЗГУРЕЦЬ , Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння:

— Ситуація виглядає доволі парадоксально. Базові угоди 1997 року визначають, що вирішення усіх суперечливих питань відбувається лише на двосторонній основі. Це означає, якщо одна сторона «за», а інша «проти», то виникає безвихідна ситуація. Якщо Україна захоче збільшити суму орендної плати, а росіяни відмовляться на це піти, питання «зависне». Але це стосується тих об’єктів, які зафіксовані в додаткових двосторонніх угодах. Iз іншого боку, існує велика кількість об’єктів, які не потрапили в перелік об’єктів, якими користується ЧФ. Фонд держмайна України говорить про 150 об’єктів, а тому Київ може встановити світові ставки до використання саме їх, аби хоч якимось чином компенсувати загальні витрати.

Олександр СУШКО , Центр миру, конверсії та зовнішньої політики:

— Якщо говорити про зміну орендної плати, то потрібно вносити зміни до існуючих угод. В історії українсько-російських взаємин є безліч прикладів, коли вже в досягнуті документи вносилися зміни. Прикладом може бути недавня історія з газом: тоді також існували договори, але вони були змінені новими. Де-юре, в принципі, існує ймовірність внесення змін і в питанні орендної плати. Тим більше, що це не тягне за собою перегляд змістовної частини угоди щодо тимчасового перебування ЧФ. Але шанси на досягнення такого рішення виглядають дуже невеликими. Російська сторона буде надзвичайно жорстко тримати позицію щодо збереження існуючих параметрів оплати.