Володимир ЗОЛОТОРЬОВ, «День»
Однією з найпопулярніших тем для розмов у навколополітичних колах
є оновлення вітчизняної політичної еліти. Справді, ми зовсім не бачимо
нових осіб ні в керівництві країни, ні в опозиції. Багато хто вважає, що
«старі кадри» — одна з найболючіших проблем України.
Їхня біда не в тому, що вони — люди літнього віку, а в тому, що їхня
система мислення категорично застаріла. У результаті й влада, й опозиція
(у класичному значенні слова, тобто ті, хто не при владі) успішно деградують.
При цьому політичні «старики» вважають себе незамінними, не погоджуючись
поступатися дорогою молодим. Вони оцінюють свій стаж із погляду фізичного
часу. «Старики» активно займаються політикою всього лише приблизно десять
років, а з точки зору часу «ідейного» — пройшло вже багато десятиріч і
те, що було добре 1991-го, нікуди не годиться 1998-го.
З другого боку, молодь, на жаль, виявляється неспроможною на серйозну
політичну боротьбу навіть у своїх партіях. Яскраві приклади — з’їзди НРУ
та ДемПУ, що відбулися минулими вихідними, їх очолюють політики «перебудовчої
хвилі» — В’ячеслав Чорновіл і Володимир Яворівський.
Обидва з’їзди, які пройшли минулої суботи, закінчилися поразкою внутрішньопартійної
опозиції. Правда, між з’їздами була істотна відмінність. «Бунт на кораблі»
Володимира Яворівського був відкритим, справа закінчилася чесним конфліктом,
де перемогла не молодість, а досвід. У Русі до відкритого протистояння
й проголошення опозиційності справа не дійшла. Рухівський з’їзд, вивівши
з керівництва Олександра Лавриновича, провів «антиопозиційну профілактику»,
знищивши всіляку можливість зміни статус-кво найближчим часом. Дивно, але
колишній дисидент Чорновіл виявився досвідченішим гравцем, ніж апаратний
працівник Лавринович. Можливо, В’ячеславу Максимовичу вдалося довести колегам
по партії, що зв’язок Лавриновича з Михайлом Бродським і Віктором Чайкою
передбачає зв’язок із Павлом Лазаренком і завдає партії збитків. Щоправда,
сам Лавринович ніколи не рвався в бій і в розмовах про проблеми Руху намагався
не виносити сміття з хати. Після усунення Лавриновича перспективи Руху
як самостійної політичної сили вельми сумнівні. Найближче майбутнє партії
залежить від президентських виборів, а до них партія підійде під вивіреним
керівництвом.
