Сергій ТIГIПКО: Треба справу робити, а не чіплятися за посаду...

Робота над «податковою конституцією» країни триває, й влада демонструє готовність сприймати пропозиції бізнесу. Станом на ранок понеділка до проекту Податкового кодексу для розгляду в другому читанні надійшло 5,5 тисячі пропозицій. Про це повідомив голова Верховної Ради України Володимир Литвин.

Тим часом, для одного з авторів кодексу — віце-прем’єр-міністра Сергія Тігіпка — критика підприємцями (а потім і главою держави) норм пропонованої податкової реформи може мати серйозні наслідки. Нагадаємо, що в понеділок народний депутат від БЮТ Ольга Боднар запропонувала звільнити Сергія Тігіпка з посади віце-прем’єра, зареєструвавши у Верховній Раді відповідний проект постанови.

Експерти у свою чергу вважають, що віце-прем’єр-міністр свідомо йде на загострення ситуації. Заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький днями заявив, що Тігіпко відверто готується до відставки, підштовхуючи керівництво уряду до жорстких заходів, з метою підвищити свій політичний рейтинг на місцевих виборах. «Тігіпко сьогодні більшою мірою партійний лідер, ніж чиновник, — цитує Голобуцького УНІАН з посиланням на прес-службу агентства. — Його технологи відверто стимулюють Азарова-Януковича до відставки Тігіпка, коли він зміг би голосно грюкнути дверима й окупувати серйозну електоральну нішу».

Чи готовий Сергій Тігіпко дійсно покинути Кабінет Міністрів, залишивши некінченими обіцяні реформи, чи це лише домисли опонентів? Про це й багато іншого «День» запитав у самого віце-прем’єр-міністра України Сергія ТІГІПКА.

— Як ставитеся до ініціативи депутатів звільнити вас?

— Я цілком спокійно це сприймаю. Гадаю, що не треба на це звертати уваги. Треба справу робити, а не чіплятися за посаду.

— Ви задоволені змістом нової угоди з МВФ?

— Це велике досягнення. Міжнародний валютний фонд готовий виділити Україні новий кредит на 10 мільярдів SDR (спеціальних прав запозичення. — Ред.) (14,92 мільярда дол.) в рамках нової програми stand-by, розрахованої на 2,5 роки. Остаточне рішення буде прийняте Радою директорів МВФ наприкінці липня. У рамках співпраці з МВФ Україна проведе податкову й бюджетну реформи, проведе дерегуляцію підприємницької діяльності та реформу фінансового сектора. Зокрема, буде посилено незалежність Національного банку, збільшено повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проведено ще один етап рекапіталізації банків.

Співпраця з МВФ дозволить Україні зменшити вартість зовнішніх позик і розблокує переговори про фінансування зі Світовим банком, Європейським Союзом і ЄБРР. Для іноземних кредиторів угода з МВФ стане сигналом того, що економіка країни готова до цільового використання іноземних інвестицій.

Також за рахунок кредиту МВФ буде погашена позика російського банку ВТБ в 2 мільярди дол., отримана в червні на фінансування дефіциту держбюджету. Основна ж частина коштів знадобиться Україні в 2012—2013 роках на повернення позик МВФ за першою програмою stand-by.

— Новий Податковий кодекс був покликаний спростити податковий тиск на бізнес. Але бізнес скаржиться на негативні новації в кодексі та на небажання влади зважати на його позицію.

— Проект Податкового кодексу розроблено фахівцями Міністерства фінансів і Державної податкової служби. І певний крен у бік розширення повноважень саме цих органів, звісно, має місце. Але далі пішло обговорення з підприємцями, незалежними експертами й так далі. Упевнений, компромісу й балансу інтересів бізнесу та влади буде досягнуто.

— Але чому це обговорення почалося вже після внесення проекту кодексу до Верховної Ради?

— Це було політичне рішення. Податкову та бюджетну реформу, тобто ухвалення Податкового й нової редакції Бюджетного кодексу слід провести до кінця літа. Проект бюджету на 2011 рік має бути підготовлено на новій законодавчій базі. Крім того, на швидкому старті таких реформ наполягав і Міжнародний валютний фонд.

З іншого боку, і на цьому етапі є всі можливості істотно поліпшити документ. Зокрема, минулого тижня були отримані пропозиції Президента Віктора Януковича до другого читання проекту Податкового кодексу у Верховній Раді — вони набагато дружніші до платників податків, ніж перший варіант. Я очолюю робочу групу уряду з підготовки Податкового кодексу, до неї входять представники підприємницьких об’єднань і контролюючих органів. Крім того, ми зустрічаємося й з громадськими організаціями підприємців. Наприклад, багато цікавих пропозицій і поправок дав «Реформаторський клуб», що об’єднує представників середнього бізнесу. Словом, усі розумні пропозиції, які можна реалізувати, будуть враховані.

— Ваш прогноз: яким проект нового Податкового кодексу вийде на фініші? Чи відображатиме він позицію бізнесу? І чи приберуть з нього пункти, що дають необмежені повноваження податковим інспекторам?

— Моя позиція така. Кодекс має містити в собі баланс інтересів держави та бізнесу. Погано, коли половина економіки перебуває в податковій тіні. Усі мусять сплачувати податки. Проте самими репресивними методами цього досягти не можна — цим ми лише погіршимо ситуацію. Треба зробити так, щоб бізнесу було вигідніше сплачувати податки, ніж ухилятися від них. Це дуже складне завдання, що передбачає правильне використання й пряника, й батога. Усі норми, що різко погіршують позицію підприємців, будуть з кодексу вилучені. Відповідно, кодекс буде ухвалено одразу, щойно коаліція дійде цього рішення. Якщо це відбудеться цього тижня, то кодекс можуть ухвалити до кінця сесії. Інакше бюджет доведеться ухвалювати вже восени — щоб за літо фахівці грунтовно допрацювали документ.

— Чи робитимуться винятки із загальних правил кодексу для певних галузей, довкола яких зараз більше галасу (ІТ-ринок, страхування й так далі)?

— Зараз створені робочі групи не лише щодо кожного розділу кодексу, а й щодо кожного сектора економіки. Треба зробити так, щоб норми кодексу стимулювали як загальну підприємницьку активність у країні, так і кожен сектор окремо. Зараз можу сказати, що робота із страховиками та ІТ-ринком уже практично завершена й компроміс знайдено. Важче йде робота з банками та сировинним сектором, але я впевнений, що домовленості будуть досягнуті вже найближчим часом.

— Після початку світової кризи багато хто заговорив про захід капіталізму. Якою є ваша думка: капіталізм виправдовує себе в Україні? Де він уже встиг проявити себе добре, а де — не зовсім?

— Світова криза показала, що найбільше постраждали ті країни, де влада була непослідовною в розбудові ринкової демократії та проведенні реформ. Україна належить саме до таких країн. А от держави, в яких вчасно були проведені ліберальні реформи, — Бразилія, Китай, Індія, навіть Польща — не лише не постраждали під час кризи, а й продовжили своє зростання. Отже, економічна криза ще раз підтвердила ефективність капіталізму як у глобальному, так і в локальному масштабі. Наприклад, в Україні під час кризи практично не постраждало сільське господарство, де були свого часу проведені масштабні реформи, але дуже постраждала енергетика й ЖКГ, де зберігається дуже багато соціалістичних елементів.

— Чим партія «Сильна Україна» «сильніша» за інших? Яким бачите її політичне майбутнє? Чи збирається «Сильна Україна» брати участь у найближчих місцевих виборах? Якими є ваші очікування від цих виборів?

— Партія «Сильна Україна» — це, перш за все, люди, які мене підтримали на минулих президентських виборах і поділяють програму, з якою я вийшов до виборців. Найближча наша мета — участь у місцевих виборах. Зараз соціологія свідчить, що партія «Сильна Україна» посідає друге місце за популярністю в країні, й нас підтримують у різних регіонах від 10% до 30% виборців. Таким чином, я розраховую, що партія займе міцні позиції в більшості місцевих рад і стане основою для просування ліберальних реформ у регіонах. Адже безліч питань — таких, зокрема, як реформа ЖКГ, — неможливо вирішити в Києві, для таких реформ необхідна підтримка й діяльна участь місцевої влади та громади.

— Якою є ваша оцінка проведеної роботи нової влади на цьому етапі? Що підтвердило ваші очікування, а що розчарувало?

— Поки що оцінки суто позитивні. І Президент, і прем’єр, і коаліція налаштовані на швидке проведення реформ. Усі розуміють, що це єдина можливість вибратися з економічної рецесії й зупинити деградацію країни. Тим часом, за минулі п’ять років дуже багато органів влади — суди, правоохоронні органи, місцева влада — серйозно деградували. У результаті доводиться паралельно й проводити реформи, й відновлювати дієздатність влади в країні, що виходить далеко не завжди. Головна проблема — це люди. На державній службі залишилося не так уже й багато професіоналів, і я відчуваю, що одним з першочергових завдань найближчого майбутнього буде виховання й становлення професійного корпусу працівників державної служби.