Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Що вирішить у Києві Селезньов?

26 вересня, 1998 - 00:00

Уже цими днями кажуть, що припущення про значне посилення
ролі російських парламентаріїв у житті Росії можуть стати ледь не міфом.
Призначений першим віце-прем’єром до нового уряду Євгена Примакова комуніст
Юрій Маслюков так і залишився товаришем по партії без якихось певних повноважень.
У пресі вже подейкують про його швидку відставку. І якщо він піде, то уряд
взагалі не схильний буде враховувати думку Думи.

Для Селезньова все це, мабуть, вельми образливо: спікер,
становище котрого на російській політичній арені вельми суперечливе, вже
мав можливість відчути себе господарем ситуації. Утім, неповновладним.
Адже всі переговори й консультації про створення майбутнього уряду велися
не з ним, а з лідером комуністів Геннадієм Зюгановим.

Вірогідно, при обранні Селезньова головою парламенту йому
також відводили суто представницьку роль. Його навіть у партійних колах
не вважали політичним діячем із визначеною позицією.

Наскільки непокоїть російських парламентаріїв діалог з
українськими колегами, сказати складно. Селезньов займається цим діалогом
не перший рік: він відповідав за контакти з Верховною Радою ще в попередньому
парламенті, коли був заступником тогочасного спікера Івана Рибкіна. Така
компетентність, однак, не вплинула ні на ратифікацію «Великого договору»,
яка так і не відбулась у Державній думі, ні на прийняття цілої низки відомих
постанов стосовно Криму й Севастополя, схвалюваних, як правило, переважною
більшістю депутатських голосів.

Проте під час переговорів з українськими колегами Селезньов
завжди поводиться незмінно приязно й доброзичливо — дипломатичності у спілкуванні
йому не позичати. Я чомусь назавжди запам’ятав, з якою очевидною доброзичливістю
вітав спікер Державної думи делегацію білоруських парламентаріїв, яка приїхала
в Москву саме напередодні розгону Верховної Ради цієї країни президентом
Олександром Лукашенко. Скільки було сказано слів про дружбу і взаєморозуміння
депутатів, про захист парламентаризму, скільки з’їли й випили в банкетному
залі на Охотному ряду... Пройде лише кілька тижнів, і Державна дума Російської
Федерації виявиться одним із небагатьох парламентів світу, готових мати
справи зі створеним Олександром Лукашенком бутафорським законодавчим органом...

№184 26.09.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Віталій ПОРТНИКОВ, «День»
Газета: