Щоденник
18 квітня, 00:00
18 квітня
У баби Катерини, можна сказати, все позаду: і молодість, і діти, й кохання, й робота. Хоча ні, про роботу так не скажеш — вона, незважаючи на свій пенсійний вік, завжди у справах, у поспіху.
Побачивши її, зупиняюся, щоб запитати, що вона шепче на ходу і заодно хреститься:
— Здрастуйте, бабо Катю. Куди так поспішаєте?
— Доброздоров’я. До магазину. По хліб.
— А що то Ви собі на ходу читаєте?
Уже віддаляючись від мене, бабця каже:
— Такі часи настали, дочко, що немає коли й Богу помолитися...
