Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

11 лютого, 2004 - 00:00


11 лютого

Україну охопила пошесть. Ні, не грипу, хоча й це найближчим часом буде актуально. Епідемія зовсім іншого роду — президентства. Тепер, що тобі не начальник, обов’язково бажає бути президентом. Нещодавно слухав передачу про самоврядування, то гість студії запропонував обирати президентів міст, селищ, найменших сіл. А що — звучить! Президент села Новозачепилівка або президент містечка Дубадай! Але навіщо зупинятись? Введемо президентство не тільки фірм, а й ферм, майстерень, окремих помешкань...

Врешті-решт ми всі станемо президентами. Хто сміттєзбирача №13, а хто й цілої країни. Молочної. Хай живуть президенти! Тобто всі ми, й ви, читачу, серед них!

Валентин БОНДАРЕНКО, Київ
Газета: