Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

10 вересня, 2003 - 00:00


10 вересня

У височині зойкнула чайка, ніби сколихнула час. Крикнула та й розтанула...

Сніжно-біла птаха полинула назустріч стихії. Десь там, далеко в морі, люди знатимуть, що скоро побачать землю.

Так, певно, завжди.

Зустрічає, проводжає, як змах крила...

Чим стривожена, що бачить, народжена між небом і землею, під відкритим небом? Непідступна, обвітрена, полохлива грудка тепла.

Хто зрозуміє!

Чому так тривожно...

Коли заходитиме сонце, велика зграя, як пір’їнки, кружлятиме на тлі вечірнього неба.

Там, де з’явиться світанок...

Олег ЗВЕРIК, Київ
Газета: