Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

3 вересня, 2003 - 00:00


3 вересня

У Каті з’явилась нова велика лялька. Її, звичайно, треба переодягати. Виникла необхідність створити ляльчин гардероб. Йдемо до шафи, де в найдальшому куточку зберігаються Катіни речі, які їй одягали в перші дні життя.

Ось манюсінька сорочечка. Вона трошки більша маминої долоні і трохи менша татової.

— А довго я була такою маленькою, бабусю?

— Ні, всього тиждень.

— А до цього яка я була?

— А до цього тебе не було.

В дитячих очах розгублення, збентеження... А що ж тоді було?

— Були бабуся і дідусь, мама і тато.

— А кицька була?

— Була...

— А квіти, ластівки, дерева, травичка?

— Все це було.

— А як же воно було без мене?

Валентина ОСИПОВА, «День»
Газета: