Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

2 вересня, 2003 - 00:00


2 вересня

Він жив рівномірно, а потім розлучився, розбагатів і почав думати про одну дружину, але в багатьох лицях.

Цей ідеал він і реалізував.

Його фольксваген «Пасат» приїхав у віддалене гірське село, де людям не світило нічого на нужденній землі, крім сонця.

В голови сільради перекурив і сказав:

— Треба молоду дружину. На два... місяці.

Невдовзі батьки привели 17-річну. Пожила вона в нього, добре похарчувалася, трохи приодягнулася і з п’ятдесятьма доларами «випускних» повернулася додому. А він поїхав назад із іншою. Так йшло всі роки незалежності. Дівчата дістали надію, що дихнуть два місяці щедрим життям і привезуть в сім’ю п’ятдесят доларів. Батьки встановили живу чергу двомісячних дружин. Одну з них він недавно повіз на відпочинок у Ялту. На зворотному шляху — аварія. Вивернувся так, що сам загинув, а вона лишилася жива.

Все село приїхало його ховати.

Разом із ним померла для села й остання надія на короткий достаток.

Василь ЗУБАЧ, Ужгород
Газета: