Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

13 лютого, 2003 - 00:00


13 лютого

Коли її кличу — вона завжди приходить. Навіть коли не кличу — все одно прийде. Ніжно обійме за плечі, пригорне, заспокоїть, втішить. Разом з нею будь-якої миті опинимося там, де й нога людська не ступала — високо в горах, глибоко в морському царстві, далеко у джунглях чи в палючих пісках. Веселі й безтурботні, будемо ширяти над світом, мов птахи. Легкі й упевнені, мов звуки, будемо вмить долати відстані. Разом з нею зірвемо джек-пот улюбленої лотереї. А потім щасливі, як діти, будем роздавати подарунки. Разом з нею ми можемо все. Радію, що ти в мене є — Мріє-втішнице.

Віра ЗАГОРОДНЯ, Канів
Газета: