Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

22 січня, 2003 - 00:00


22 січня

Українці страшенно бояться життя, що прагне ввірватися в їхню вічно крайню хату.

Але йти в нього, як не крути, потрібно.

Старшим не вдалося, бо ровесники загризали і буття спливло в гризні. «То хоч, може, — сподіваються вони, — діти підуть з нашої брудної вулиці. Хоча би на сусідську. Трохи чистішу».

І дають через те своїм нащадкам пробивні імена. Летіть, мовляв, орлята. Різні приклади цього я знаю, але один дядько недавно здивував мене фантастично. Ім’я в нього було — Вулкан. А прізвище — Козлов-Качан.

Василь ЗУБАЧ, Ужгород
Газета: