Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

7 листопада, 2002 - 00:00


7 листопада

Якось запросили мене знайомі на модерну забаву. Відірвемося, мовляв, трохи, серед наших «успішних» побуваємо, порозмовляємо, інших послухаємо.

...Усі навколо не вгавали, усміхались і сміялися, та слухати не було що.

Але я не про це, а про запахи.

Густі, настирні, всепроникаючi. Лаково-солодкаво-терпкі. Млосно-коньячно-п’янкі. Хімічно- орхідейно-закличні. Запахи дезодорантів, рум’ян, іскристих прикрас, золотисто-засмаглих бюстиків, виголених червоних загривків...

І нема чогось земного, привабливого, як роса, як вітерець, шум листя. Натурального, звичайного запаху зоряного вечора, свіжих квітів і жінки.

Запаху неудаваного життя.

Дмитро КАРП’ЯК, Львівщина
Газета: