Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

25 березня, 2002 - 00:00


26 березня

Замріяний, але якийсь хаотичний день. Усі сьогодні хочуть прориву до чогось такого... такого...

Це не висловлюється словами. Тому без теорії нема чіткої практики. Одна лускає насіння й бігає очима по хитких постатях суцільних алкоголіків. Інша активно розповідає подрузі, що третій день не має грошей. Але довколишній світ байдужий до її слів.

А мені хороше просто так. Я стою і дивлюся в старій частині Ужгорода на бруківку, ніби з неї от-от має вилізти квітка.

Воно б і не завадило — березень.

Мимо проходить цілеспрямована група хлопців-туристів із рюкзаками. Десь у гори. В похід.

— Весна... Олені, — іронічно коментує дівчина, котра говорила про відсутність грошей. — Пішли в Карпати скидати роги.

Василь ЗУБАЧ, Ужгород
Газета: