Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

22 вересня, 2001 - 00:00


22 вересня

Трирічного хлопчика на ім’я Саша з села Митниці Красилівського району, загубив одного з останніх днів серпня п’яний вітчим. «Возив у поле обід для трактористів. Там його, мабуть, добряче вгостили. Коли вже повертався до села, від гужового транспортного засобу відлетіло праве заднє колесо. Дитина випала звідти, а воно (про вітчима.— М.В. ) поїхав далі, наче нічого не сталося», — розповів кореспондентові «Дня» цю драматичну історію головний зоотехнік місцевого сільгоспкооперативу Василь Коржиньовський.

Хлопчик залишився десь на польовій дорозі вдень, та пропажу виявила його бідолашна мати аж увечері. «Митинці геть стривожилися — старші й молодші, учні іншої школи пішли ланцюгами за село. Шукали, шукали, та не знайшли Сашу», — продовжував Василь Коржиньовський. І ніхто, каже, не помітив, що разом з дитиною кудись зник і пес — «такої, знаєте, тупорилої породи, ротвейлер, здається, ага, також був на підводі».

Аж через дві доби той пес прибився до села, кличе кудись згорьовану Сашину маму. «Тоді село зрозуміло тварину й пішло за нею. Побачили хлопчика в житі, а він переляканий — тікати... Та нічого, наздогнали», — говорить про хеппі — енд головний зоотехнік. Звертає увагу: «Це ж собака дві ночі поспіль зогрівав хлопчика своїм теплом!».

Після цієї приголомшливої пригоди Сашиного вітчима було відправлено на примусове лікування алкогольної залежності. «А пса я вчора застрелив з мисливської рушниці. Одним пострілом — не мучився. Навіщо? Він 36 кролів задушив», — завершив розповідь Василь Коржиньовський, якого знають у районі як вельми успішного спеціаліста сільського господарства і завзятого місливця.

Мені чомусь стало вельми шкода и малого Сашу, і вбитого пса, і задушених кролів...

Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День» Хмельницька область
Газета: