Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

24 березня, 2001 - 00:00


24 березня

На тротуарі, вздовж стіни будинку стояли столи з пиріжками, ковбасами, вирізаними ложками, бляшаними тертушками і багатьма іншими товарами. Впадала в очі одна риса — то були товари, вироблені людьми самостійно, і це були не продавці-перекупники, а виробники. Вони запрошували людей до своїх столиків і роздавали товари безкоштовно. Коли хтось хотів за товар заплатити гроші, вони їх повертали, а на запитання, чому так роблять, відповідь була одна: «Нам приємно, що ви цінуєте наш товар, а через нього ми самореалізуємося».

Картина фантастична, чи не так? І навряд чи хто таке бачив безпосередньо. Але кожного дня ми зустрічаємось з такою картиною, купуючи газету і знайомлячись з думками людей, що надсилають листи. Адже вони вкладають у це свій розум, витрачають час, за який могли б і щось напекти, і щось виготовити або відремонтувати у квартирі. А ми отримуємо результат їхньої інтелектуальної праці майже безкоштовно — за цю суму навіть один пиріжок не купиш.

Валентин БОНДАРЕНКО, Київ
Газета: