Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

22 січня, 2000 - 00:00


22 сiчня

Адреса «передового» досвіду: село Ліпляве Канівського району Черкаської області. Восьмирічна Оксанка Комендантська перед Новим роком два тижні не ходила до школи. Не було в що взутися. Причина банальна: її матері- доярці кілька років поспіль не виплачували заробітної платні, ось у дитини всі черевички й порвалися. Лише під тиском учительки та голови сільської ради голова колгоспу «розщедрився» й виділив жінці 100 гривень. Тепер Оксанка в обновці ходить до школи. Хоча дівчинці це не зовсім легко. Адже вона — інвалід з дитинства, має важку недугу ніг. Однак про недугу ніхто не згадує. Голова колгоспу напередодні Нового року, виплачуючи 100 гривень, жартома сказав Оксанчиній матері: «Наступну зарплату отримаєш в наступному тисячолітті». Йому жарти, а жінка повірила. І хоча вже настало нове тисячоліття, і крім Оксанки, у неї ще двоє малолітніх дітей, ні про яку допомогу вона навіть не заїкається.

Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, «День»
Газета: