Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

20 жовтня, 1999 - 00:00


20 жовтня

Ми, як завжди, серед осінньої ночі поїхали на велосипедах покупатися на озеро. Нікого не було — пізно. Дрімали скелі. По них повз дикий виноград і червонів від осені. Ми думали про життя, і, як завжди, нічого не розуміли. Ми потім думали, що ми — це не ми, а відлуння якоїсь зими. Ми хотіли поїхати до Львова чи до Житомира, аби знайти якусь істину. Але потім брак бензину натякнув — «нікуди їхати не треба. Ми вже тут».

Я так люблю, щоб мене любили.

Але не розумію, де це «тут».

Василь ЗУБАЧ, «День»
Газета: