Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист, політичний і громадський діяч

ЩОДЕННИК

10 серпня, 1999 - 00:00


10 серпня

Уперше прочитавши одне з оповідань Сергія Довлатова, що з'явилося на хвилі гласності в якомусь журналі, закохалася в нього миттєво й абсолютно — у стиль, склад. Пізніше, коли з'явився його тритомник, відразу ж купила його. І купувала його ще не раз у подарунок моїм друзям, щиро вважаючи, що більш вдалого привітання годі й вигадати. Охоче давала читати і книги зі свого тритомника. Поки не виявила, що мої улюблені книги дуже постаріли — замизкані, розпадаються на частини. А перший (найулюбленіший том) взагалі зник. І я вирішила купити ще один тритомник.

Не раз із цією метою приїжджала на «книжку» на Петрівку — на жаль, безрезультатно.

Якось у неділю ближче до вечора моя дочка пригадала, що їй потрібен якийсь посібник із математики. Треба було терміново їхати на «книжку». Вечоріло. Це був безглуздий акт із початку його виконання, що називається — для очищення совісті. Ринок був уже практично пустий, запізнілі продавці складали до коробок книги. Марно ми з дочкою запитували потрібну книгу. Один тільки лоток іще не складався. Ми кинулися до нього — може, пощастить. І раптом... Три книжки в знайомих біло-чорних суперобкладинках — ДОВЛАТОВ. Спостережлива продавщиця вмить зорієнтувалася — це її покупець. І ціну заламала відповідно. Торгуватися мені не спало на думку, я була щаслива, що вистачило грошей. У мене знову є Довлатов...

А раптом це Господь створив обставини, які привели мене цього дня на книжковий ринок, бо я ДУЖЕ хотіла ці книги?!. Можливо, просто треба ДУЖЕ хотіти й тоді небо посприяє бажанню і зусиллям?..

Лариса РУДЕНКО, «День»
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ