Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

19 червня, 1999 - 00:00


19 червня

Нашому дворічному синові бабуся подарувала хрестика. Дружина негайно почепила подарунок йому на шию. Дитя трохи потерпіло, а тоді давай щосили смикати мотузочку: заважає. Бачу це й беруся знімати.

— Не знімай! — сердиться дружина. — Хай носить!

— Дитині хрестик — зайвина, — зауважую. — Воно ж іще не знає, що то таке.

— Безбожник! — не на жарт гнівається дружина. — Атеїст!

— Я, — кажу, — не атеїст. Я в Бога вірю, а в релігійне причандалля — ні, бо воно цілком придумане людьми.

Аж тут принесли свіжу пошту. Пробігаю очима місцеву газету і, торжествуючи, простягаю дружині.

— Дружина читає і полотніє. У газеті йдеться про те, що в селі Здомишель Ратнівського району в своєму ліжечку задушилася півторарічна улюблениця сім'ї Катруся. Повертаючись у сні, вона якось накинула собі на шийку довгу стрічку від хрестика, що був прив'язаний до бильця.

Дружина тут же зняла з нашого малюка бабусин подарунок і заховала в найдальший закуток.

Олег ПОТУРАЙ, «День»
Газета: