Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

ЩОДЕННИК

12 червня, 1999 - 00:00


12 червня

— У мене стільки рукописів поезії, прози, філософії, — говорить мій знайомий Олександр. — Життя затягує... А мені вже 50. Коли їх видавати?

Якось він, перебуваючи під гіпнотичним впливом «зеленого змія», показав мені свій діловий щоденник. Там були розписані та згруповані за фахом сотні його знайомих — інженерів, учителів, професорсько-викладацького складу, тренерів, харчовиків, продавців і т. д. Була графа з їхніми робочими та домашніми телефонами, а поряд — телефони бухгалтерій.

— А це ж навіщо? — запитую.

— Щоб контролювати, коли їм зарплату дають.

— ?

— У цей день, — гордо продовжив він, — я їх зовсім випадково зустрічаю. І так увесь рік охоплений — я кожен день ситий і п'яний без жодної роботи. Хай придурки копають ями і вирощують тютюн. Ой! — скрикнув він, глянувши у свій записник, зателефонував, заусміхався і побіг на якусь гулянку... Геній національного менталітету!

Василь ЗУБАЧ, «День»
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ