Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

2 червня, 1999 - 00:00


2 червня

Виборча дільниця на Подолі, на Верхньому Валу. Біля входу дві дівчини з листками напоготові відрекомендовуються:

— Соціальне опитування! Якщо не секрет, за кого з кандидатів у президенти ви маєте намір голосувати?

— Не секрет. Мені за людськими та діловими рисами давно імпонує Марчук.

Дівчата гортають свої листки:

— Кучма, Симоненко, Вітренко, Мороз, Удовенко, Костенко... А Марчука в нас немає!

— Вибачте, а від якої соціологічної служби ви працюєте?

— Бачите, на печатках: «Соціал-демократична партія (об'єднана)».

— Гріш ціна вашому опитуванню, чарівні дами! Воно покликане явно замовчувати наявність симпатиків у одних кандидатів, а отже підтягувати інших. Ви розумієте, що в результаті буде хибна картина?

В розмову втручається хлопець, мабуть, начальник цих дівчат:

— Ви, певно, праві. Але що ми можемо зробити? Нам такі листки видали. Знаєте, якщо хочете знати справжню статистику — читайте газету «День». У ній мониторинг докладніший.

Яким же було здивування всієї трійці, коли я дістав з кишені кореспондентське посвідчення «Дня».

От така бувальщина.

Анатолій ЛЕМИШ, «День»
Газета: