Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ЩОДЕННИК

6 лютого
6 лютого, 1999 - 00:00

Воно, звісно, все необхідне і неминучо обов’язкове. Але
невже тільки із цієї біганини — суєти — рутини — виснажливих дрібниць,
що отуплюють, складається твоє єдине, неповторне життя? І в тому дрібному,
хай і насущному, — зашпортуєшся, губишся, втрачаєш орієнтири. Обплутана
примітивним побутом, як той Лаокоон зміями, навіть засинаєш, думаючи про
ті самі дрібняки, дріб’язок, марноту...

...Приятелька зізналася: «Чоловік прийшов із роботи, обіймає,
а я задерла голову й раптом побачила на стелі таке павутиння!» Вириваюся
від чоловіка — і тичу йому віник: мовляв, зніми його. Він образився. А
я йому: «Нема коли спокійно на стелю глянути». А він: «А на небо ти давно
дивилася?»

І справді, чи часто ми линемо вгору, до неба, своїми поглядом
й серцями?

Людмила ТАРАН
Газета: