Кожне національне письменство, годуючись помітними і непомітними впливами од інших письменств, все-таки органічно переробляє й перетворює їх і виявляє тим натуру даної нації, її ідеали й змагання, її інтереси й потреби.
Сергій Єфремов, український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик

Синдром поганого учня

демонстрував Кучма в телеефірі
30 червня, 1999 - 00:00

Все, що відбувалося протягом години в національному інформпросторі держави, вміщалося у жанр телешоу за участю голови держави. При цьому Кучма, який підписував перед телекамерою останні укази, справляв враження поганого студента, якому, як відомо, завжди не вистачає останнього дня для успішного складання іспитів.

Михайло Сирота, герой конституційної ночі, який нині віддав через незбагненні причини свій імідж серйозного політика на службу «Трудовій Україні» Пінчука — Деркача, сказав кореспонденту «Дня», уникнувши прямої відповіді: «1789 року Джордж Вашингтон, перший президент США, після ухвалення конституції заявив: «У мене є два основних завдання. Перше — показати всім громадянам США, що вони отримали механізм, використовуючи який можна зробити суспільство й кожну людину захищеними й забезпеченими. Друге завдання — домогтися виняткової поваги й абсолютного виконання всіх статей конституції США». І ці два завдання, що американський президент перед собою поставив, було виконано, і на цій підставі американці побудували сильну державу, з якою рахуються в усьому світі. Якщо ми не беремо на озброєння те, що взяв Джордж Вашингтон, ми націлюємося на небезпеку й далі перебувати в такому правовому хаосі, в протистояннях, а не в конструктивній об'єднувальній роботі».

«Вчорашній політичний спектакль з одним актором Кучмою засвідчив повний параліч виконавчої влади й нездатність Президента керувати державою. Та, нічого, до звільнення України від режиму Кучми залишилося менше 140 днів», — під бурхливі оплески залу заявив Григорій Омельченко. Втім, цим пасажем він завершив іншу тему свого чергового виступу про Олександра Волкова, зробивши сенсаційне повідомлення, що, «за неофіційною інформацією, Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти Олександра Волкова за фактом незаконного відкриття валютних рахунків і приховання валютної виручки». Цікавим видався той момент, що, перебуваючи в цей час у ВР, Генпрокурор Михайло Потебенько не поспішав зробити якісь спростування. На пряме запитання кореспондента «Дня»: «Так чи ні?» — пан Потебенько відповів приємним компліментом і пообіцяв зустрітися «цього тижня й усе сказати».

Зрозуміло, присутність постійно мусованої «кримінальної» теми довіреної особи кандидата-Президента з бельгійськими рахунками зменшує пафос дбайливого спілкування Президента з країною по телевізору з доброю звісткою про те, що мінімальну пенсію указом підвищено з 16 до 24 грн...

«Я вважаю, що ми були свідками популізму, що говорить про початок агонії, — каже Анатолій Матвієнко. — Просто дивно, як усе можна перекрутити... Людей привчають до того, що можна нічого не робити й мати шалений успіх. Говорити про речі, яких ти ніколи не бачив і не читав. Мені здається, що це дійсно фарс, який не можна назвати нормою демократичного суспільства». Олександр Єльяшкевич оцінив «указну лихоманку» Президента, розраховану на глядацький успіх, позитивно, але з побажанням: «Щоб так само показували на екрані, як він підписує укази на користь тих або інших лобістських угруповань, народ повинен це знати й бачити».

Ну й, звісно, «припечатав», з притаманною йому зневажливістю, Олександр Ткаченко: «Конституцію приймала Верховна Рада. Ті, хто сьогодні видає себе за поборників, які турбувалися про цю Конституцію, то вони Конституцію тоді проспали. А ми їх запросили до цього залу, коли вона була вже ухвалена — на фотографування». Оплески.

Коментар В. ЗОЛОТОРЬОВА читайте на сторінці "Подробиці"

Тетяна КОРОБОВА, «День»
Газета: