Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Сміх, що захлинувся

Пішов і залишається світ Анатолія КАЗАНСЬКОГО
17 листопада, 1998 - 00:00

Учора трагічно загинув наш товариш — художник-карикатурист «Дня» Анатолій Казанський. У цьому номері, як і в усіх попередніх випусках «Дня», — його снайперські, розумні, їдкі малюнки. Толя мав абсолютно фантастичну спостережливість і приголомшливу гостроту сприйняття життя. Він міг здаватися нечемним, незручним, а був по суті страшенно чутливою й ніжною людиною. Несправедливість життя його ображала. Особисто й глибоко. Можливо, ця гранична вразливість і народжувала його дивні, надзвичайні за точністю зображувальні реакції на ідіотизм нашого життя і зіпсованість нашої моралі. Сам він був людиною, наділеною талантом жити захлинаючись, — у дружбі, коханні, творчості. Він встиг значно менше, ніж того був гідний. І смерть його — найбільша нісенітниця. Із тих, які він умів помічати у своїх надзвичайно талановитих карикатурах. Жахливо усвідомлювати, що того, що бачив у житті Толя, більше ніхто не помітить.

Ми любили й любимо тебе, Толю. Ти з нами.

Газета «День»

№220 17.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Газета: