ФОТО ЄФРЕМА ЛУКАЦЬКОГО / АП

Звичайно, не можна виправдати вбивцю, який позбавив життя 52-х людей. Але не можна підтримувати і самосуд.

Позавчорашня заява Президента України, який, зустрічаючись з трудівниками дослідницького центру покриттів при Інституті електрозварювання імені Патона (Київ), «як людина» (дослівно за Інтерфакс-Україна, — Авт.) заявив, що «не бачить іншого покарання» для «серійного вбивці» Анатолія Онопрієнка, крім виголошення смертного вироку, схоже, покінчило з поняттям «презумпція невинності» в Україні.

«Для мене це дуже складне питання як для Президента», — пізніше відзначив Л. Кучма. — «Таких нелюдей не повинно бути на нашій землі».

Те, що Президент, ввівши своїм указом минулого року мораторій на виконання смертних вироків, фактично СХВАЛЮЄ ВБИВСТВО ПІДСУДНОГО, ЧИЯ ПРОВИНА СУДОМ ЩЕ НЕ ДОВЕДЕНА — ЯВИЩЕ АМОРАЛЬНЕ. Пригадати хоча б той факт, що саме в СІЗО УСБУ у Львівській області загинув ПЕРШИЙ ПІДОЗРЮВАНИЙ в «серійних вбивствах», як виявилося, абсолютно непричетний до них. Пригадати хоча б російську «справу Чикатило»: тоді було впіймано підозрюваних і під натиском громадської думки винесено й виконано смертні вироки щодо ДВОХ ЗАСУДЖЕНИХ, як виявилося згодом, також невинних.

Дивує, з якою легкістю в одному й тому ж інституті Леонід Данилович викладає свою точку зору то з позиції «як людина», то з позиції «як для Президента». Перебуваючи в іпостасі глави держави, його висловлювання навіть із застереженням «як людини» звучать щонайменше двозначно.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Кристофер ЛІМАНН, представник Американської асоціації юристів правової ініціативи в Центральній та Східній Європі:

«У Сполучених Штатах політичні діячі здебільшого намагаються уникати коментарів із приводу справ, слухання з яких ще не завершене, щоб, у свою чергу, уникнути припущень, що вони намагаються вплинути на ухвалу суду в таких справах. У тих випадках, коли американські політичні діячі дозволяють собі коментувати справи, що слухаються судом (а такі випадки трапляються), подібні коментарі можуть бути використані адвокатами підсудних із таких справ для того, щоб звинуватити суд в упередженості.

В Україні дана проблема ускладнюється тим, що судова система ще не є повністю незалежною від Міністерства юстиції та виконавчої влади в цілому. Певною мірою заява Президента з приводу конкретної справи, що розглядається судом, може бути інтерпретована як вказівка суддям щодо того, як необхідно вирішити справу».

№226 25.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»