Суверенітет на практиці

ПОЛІТИЧНА АКТИВІЗАЦІЯ З МІСЦЕВИМ АКЦЕНТОМ

Щодо поведінки Ас-Садра на політичній арені Іраку спостерігачі мають майже одностайну думку — за допомогою своєї ексцентричної поведінки та засобів масової інформації людина намагається постійно бути у центрі уваги світового суспільства та іракського населення. Більше того, він намагається уникнути арешту, рішення про яке досі не скасоване. Помилково було б думати, що тільки Ас-Садр спроможний в Іраку на такі резонансні кроки. У країні після офіційної передачі повноважень немов гриби після дощу почали «виходити у світ» різноманітні організації, партії, групи та угруповання з націоналістично-релігійно-пафосними назвами. «Федаїни (месники) Саддама», «Ансар Аль-Ісламія», «Ансар Аль- Суна», «Бінт Магді» (дівчата-смертниці), «Фікар», «Фікар Аль-Алла», «Ат-Таухід валь- джихад» тощо. Невідоме до цього часу угруповання «Рух порятунку», наприклад, виступило з погрозою щодо фізичного знищення лідера «Аль-Каїди» в Іраку йорданця Абу Мусаба аль-Заркаві. Причинами для вбивства було названо катування його прибічниками невинних людей, потурання ісламу та погрози щодо страти прем’єр-міністра Іраку Іяда Алаві. Усе це зайвий раз підтверджує той факт, що в Іраку навіть передача американцями владних повноважень тимчасовому уряду не призвела до відновлення порядку та не стала консолідуючим фактором.

Проте тимчасовий президент Іраку Газі аль-Явар заявив, що найбільш складний період стабілізації обстановки в Іраку вже пройдено. Новий іракський лідер оптимістично оцінює перспективи різкого поліпшення ситуації. Мовляв, «сьогоднішні напади на багатонаціональні сили в Іраку слід розглядати як неупорядковані вбивства і акти тероризму, а не організований опір».

Як уже встигли зазначити незалежні експерти, нова влада Іраку, відчуваючи свою «першопрохідність» і невпевненість, намагається «дотягнути» до 31 січня 2005 року, коли мають бути проведені загальнодержавні вибори. Самотужки їй навряд чи вдасться протриматись до цього часу, бо багатьом визнаним і невизнаним лідерам дуже хочеться бачити себе нагорі іракського «політичного олімпу». Тому «тимчасовики» покладають сподівання на міжнародну підтримку та багатонаціональні сили, які залишилися на території країни і за новим формулюванням Ради Безпеки ООН набули нового статусу — стабілізуючих.

У зв’язку з передачею влади іракським урядовцям трохи змінилися і завдання українського миротворчого контингенту, якому «нарізали» в Іраку одну з масштабних сільськогосподарських провінцій Васіт з адміністративним центром у місті Аль-Кут. Але навіть за кількасот кілометрового віддалення від Багдада в провінції повністю віддзеркалюються ті політичні процеси, які відбуваються у центрі країни. Тільки з певним провінційним відтінком і не в таких масштабах.

Гучне войовниче минуле Іраку не пройшло безслідно. Військова машина країни, на території якої знаходилася колиска цивілізації, встигла наштампувати стільки професійних кадрів, що вистачило б на кілька середньоєвропейських держав. Сьогодні колишні іракські офіцери спецслужб, республіканської гвардії, прикордонної, міської поліції намагаються зайняти свої попередні пости або поважні посади в органах влади. Іракський офіцер ніколи не буде «тертися» у солдатському середовищі, а виховувати рядовий склад доручить сержантам. Навіть за умов відсутності іншого транспорту він ніколи не поїде у кузові вантажівки, вважаючи такий спосіб переміщення як образу власної гідності. У жодному разі він не стане розмовляти на переговорах iз особами рангом нижче від нього.

ПАРОСТКИ «ПРОВІНЦІЙНОЇ» ДЕМОКРАТІЇ

Розподіл іракського суспільства на окремі верстви склався історично. Наприклад, керівні пости для визначених кланів «заброньовані» тут на століття вперед. Пересічні громадяни складають народну масу, яка слухає тільки слово свого глави сімейства, яке інколи складається з тисяч людей. Що він скаже — те й зроблять. Саме тому політичну погоду в країні роблять шейхи та визнані релігійні авторитети.

Після сумнозвісних бойових подій 6 квітня, коли вiдбулися сутички в Аль-Куті, стало зрозумілим, що американський ставленик — губернатор провінції Васіт Нама Султан не може тримати ситуацію під контролем та керувати місцевими силовими структурами. Він просто здав свої повноваження представнику Ас-Садра та втік, залишивши українських миротворців та бойовиків «Армії Магді» розбиратися між собою. Лише завдяки високій професійній підготовці, хоробрості та стійкості нашим воїнам вдалося завдати великих втрат терористам та відійти на базу, врятувавши весь персонал тимчасової цивільної адміністрації. Після вводу американських бойових підрозділів в Аль-Кут «садристів» вдалося приборкати та звести нанівець усі їхні радикально-войовничі виступи. Через деякий час у провінції відбулися народні вибори губернатора. Ним став Муххамад Джаафер Аль-Джашамі.

Із появою нового губернатора загальна громадсько-політична ситуація у провінції Васіт значно поліпшилася. Пояснити такий стан справ можна двома основними факторами. По-перше, губернатор Муххамад Джаафер Аль- Джашамі на відміну від свого попередника, призначеного американцями, прийшов до влади через вибори. Переважна більшість членів Ради провінції Васіт, а це понад 80 відсотків, проголосувала саме за нього. А як відомо, на Сході — слово старших — головніше за будь-який державний закон. Тому губернатор отримав підтримку саме своїх співвітчизників, перед якими, тримаючи руку над Кораном, дав офіційну клятву служити саме на благо народу. Другим, не менш значущим фактором успішності у починаннях нового губернатора, стало його професійне минуле. У 1970 року він розпочав військову кар’єру як командир диверсійних підрозділів, дійшовши до ланки диверсійної бригади. Після поранення відмовився співпрацювати з режимом Хусейна та був звільнений iз лав армії. Зараз, обіймаючи посаду губернатора, він основну увагу зосередив на підготовці саме силових структур регіону та наведенні громадського порядку. За останній місяць за його ініціативою було проведено кілька масштабних спецоперацій. Виявляли «продажних» поліцейських, викривали осередки послідовників Муктади Ас-Садра... Не так давно було заарештовано 15 чоловік за підозрою у причетності до проведених диверсій. А за підсумками рейду у населеному пункті Аль-Ахрар, що розташований за 30 кілометрів від Аль-Кута, стражі порядку конфіскували 30 мінометних мін, 25 автоматів Калашникова та 15 кг вибухівки. Дійсно вражає, бо раніше таких результатів роботи у іракських силовиків не було.

ДЕМОНСТРАЦІЯ НАВИЧОК

Успішність та ефективність цих заходів цілком зрозуміла. Незважаючи на підтримку місцевих лідерів, губернатор, будучи людиною розумною, не відмовився і від допомоги українських миротворців. Адже саме завдяки зусиллям українців місцеві правоохоронці отримали тисячі одиниць автоматичної стрілецької зброї, пістолетів, сотні бронежилетів, необхідну кількість боєприпасів, засоби зв’язку, пересування, оргтехніку. Окрім цього продовжується обмін оперативною інформацією. Наприклад, 14 липня силами та засобами радіорозвідки 6 окремої механізованої бригади було своєчасно виявлено та розкрито плани одного з кримінальних угруповань щодо проведення терористичного акту. Бойовики мали задум підірвати будинок одного з посадовців у місті Ель-Махаві, яке знаходиться у зоні відповідальності польського контингенту. Але здійснити свій намір бойовикам не вдалося. Військовослужбовці розвідувальної роти українського миротворчого з’єднання оперативно повідомили керівництво багатонаціональної дивізії (БНД) «Центр-Південь» про замах, що готується проти чоловіка та його родини. Для перевірки інформації у визначене місце виїхали представники іракської поліції. У названому будинку вони дійсно виявили, а потім і знешкодили приведений до застосування радіокерований фугас, який складався з двох 152-мм артилерійських снарядів.

Не забули військові поліцейські 6 омбр і про дрібниці. Вони «вибили» у командування БНД навіть 700 свистків для іракських регулювальників дорожнього руху. Відтепер місто Аль- Кут нагадує пташиний ринок, який буквально заливається трелями «канарейок» у поліцейській формі.

Але не тільки про технічне оснащення своїх колег потурбувалися українці. Під час переговорів командування 6 окремої механізованої бригади з керівництвом провінції було досягнуто домовленостей щодо утворення при губернаторі Васіту групи підтримки та зв’язків, а при уряді — об’єднаного коаліційного центру (ОКЦ). Відтепер, передавши обов’язки з патрулювання міста та доріг провінції поліцейським, українські військовики займаються консультуванням місцевих силовиків та допомагають iз організацією доставки гуманітарної допомоги до Васіту. Окрім цього, фахівці групи взаємодії 6 омбр, яку очолює підполковник Олександр Бардонов, продовжують займатися реконструкцією інфраструктури регіону. А військові медики більш плідно почали працювати з місцевою мережею охорони здоров’я, доставляючи до лікарень необхідні препарати.

ВІД СЛОВА ДО ДІЛА

Не залишилися поза увагою українських миротворців і іракські журналісти, які свого часу зазнали чимало утисків з боку колишнього режиму. Тоді під страхом смерті людям заборонялося мати супутникові антени та стільникові телефони. І ось 14 липня в місті Аль- Кут за допомогою воїнів 6 омбр та цивільних фахівців iз США для місцевих представників ЗМІ було урочисто відкрито «Медіа-Центр», обладнаний сучасними відео- та аудіотехнікою, комп’ютерами, засобами зв’язку.

Центр одразу об’єднав понад п’ятдесят журналістів, які репрезентують майже всі регіональні державні, релігійні та приватні друковані видання, а також радіо і телебачення. За словами керівника «Медіа-Центру», провідного диктора місцевого телебачення Хусейна Кадима, різноманiтнi заходи, зокрема, «круглі столи», прес-конференції та брифінги, сприятимуть обміну досвідом, професійному росту представників мас-медіа, поширенню основ демократії та свободи слова в іракському суспільстві. Представники усіх політичних партій, громадських організацій, керівники місцевої влади та силових структур провінції Васіт також висловилися, що з цього часу усі офіційні прес-конференції вони проводитимуть саме в приміщенні створеного українськими миротворцями та американськими спеціалістами «Медіа-центру».

У зв’язку з передачею повноважень іракській владі українські миротворці передали місцевим силовим структурам і обов’язки з підтримання правопорядку. Зараз українське з’єднання виділяє конвої лише для супроводження колон iз особовим складом багатонаціонального корпусу «Ірак», гуманітарних, продовольчих вантажів, охороняє своїх представників у мерії міста Аль-Кут та в ОКЦ, проводить деякі інженерні роботи, несе спостереження за ситуацією в районі міста Ес-Сувейра та забезпечує охорону саперних підрозділів, які проводять роботи з розмінування в зоні відповідальності українців. Також один підрозділ несе службу з охорони особливо важливого моста неподалік міста Ен-Нуманія та ще один підрозділ поки що залишається на Форту, що на ірано-іракському кордоні. Але вже порушено питання і щодо його виведення звідти.

Отже, завдяки спільним зусиллям українських миротворців та іракців обстановка в провінції Васіт поступово стабілізується. І хоча подекуди ще лунають вибухи закладених терористами фугасів та чується в містах стрілянина, активність повстанців помітно вщухає. І як уже було зазначено, що стан справ у провінції віддзеркалює ситуацію в центрі Іраку, так само можна сказати і навпаки. Бо саме з провінційних регіонів до столиці з’їжджаються люди, які на місцях вже відчули — що таке справжній порядок і відтепер мріють якнайскоріше позбавитися від внутрішньої загрози та, нарешті, дочекатися мирного життя.