Температура Алчевська

Учорашній день Президент України Віктор Ющенко провів в Алчевську (Луганська область), де сталася найбільша за останній час в Україні техногенна катастрофа — вийшла з ладу тепломережа. Офіційна версія подій: аварія сталася через холоди. Думається, тут явна помилка. Причина, швидше за все, не в природі, а в людині. Генеральній прокуратурі тут, як кажуть, карти в руки. Схоже, і Президент не збирається панькатися в місті металургів.

І все ж сьогодні, коли навіть неможливо уявити, як жили без опалювання при температурі нижче нiж 20 градусів жителі цього міста, враховуючи старих і дітей, важливіше шукати системні помилки в роботі державних і муніципальних органів, аніж винних. Напередодні поїздки Президент говорив про вже давно назрілу реформу житлово-комунального господарства, яку заплановано запустити цього року. Справді, поки грім не вдарить... Учора ж Ющенко, як повідомляє прес-служба Президента, особисто займався перевіркою виконання своїх доручень із відновлення теплозабезпечення в місті, оглядав місце прориву тепломережі та деякі об'єкти теплопостачання, проводив робочу нараду з ліквідації наслідків аварії.

Як повідомляло Міністерство з надзвичайних ситуацій, станом на ранок понеділка до тепла підключили 104 житловi будинки (за добу — 24) з населенням близько 12 тисяч осіб, у стані готовності до подачі теплоносія перебувають 60 будинків. Без тепла залишаються 493 житлові будинки (майже 60 тисяч мешканців), 16 дитячих садків і 14 шкіл, 9 лікарень і поліклінік. У відбудовних роботах беруть участь 3,6 тисячі чоловік і 840 одиниць техніки з усіх регіонів України. Тільки Донецька та Придніпровська залізниці відправили 240 бригад зі спеціальним обладнанням (1,35 тисячі чоловік).

Але подібна ситуація не тільки в Алчевську. У неділю тривали аварійно-відбудовні роботи в Олександрії (Кіровоградська область), де 22 січня через невчасне підвезення вугілля на теплоелектроцентралі відбулося охолодження котлів, унаслідок чого без тепла залишилися 134 житлові будинки (приблизно шість тисяч жителів), чотири дитсадки і п'ять шкіл. У найлютіші морози довелося ліквідовувати велику аварію на тепломережах і в центрі столиці.

Що ж збирається зробити влада для того, щоб виключити подібні явища в майбутньому? Пам'ятається, есдеки свого часу активно порушували питання про наростання загрози техногенних катастроф. Дещо пізніше до їхніх ідей прислухався уряд Віктора Януковича, виділивши якісь кошти місцевій владі, а також у резервний фонд Кабміну. Але чи можна назвати це системною роботою? У цьому сенсі наміри Ющенка реалізувати в країні реформу житлово-комунального господарства виглядають хоч і запізнілими, але цілком виправданими.

Щоправда, сьогодні мало хто ще знає, що таке ця реформа. Президент говорить про посилення конкуренції в житлово-комунальному господарстві, а чиновники відповідного міністерства висувають на перший план створення об'єднань мешканців і перекладання на їхні плечі всіх наявних проблем. Чи позбавить це злегка замасковане бажання держави зняти з себе турботу про так званий сектор ЖКГ небезпек нових техногенних катастроф? Запитання здається риторичним. Тим паче, сюди приплітається також елемент лукавства.

Зокрема, закликаючи людей брати активнішу участь у реконструкції будинкового господарства, Президент обіцяє їм незмінні (обмовка: в найближчому майбутньому) ціни на електроенергію та газ. Адже за залишені до виборів три місяці (а саме це для нас є найближчим майбутнім) реформи, це вже достеменно, не проведеш. Та й із нинішніми «пільговими» цінами об'єднання мешканців не спрацюють краще, аніж працюють зараз жеки, де залучені, що не кажи, професіонали, об'єднані в якусь систему. Думається, починати треба з перебудови інженерних мереж у всіх містах... І центральний бюджет має виступати своєрідним каталізатором цього процесу, виділяючи гроші насамперед тим територіальним громадам, які зуміли знайти для цього свої або позикові ресурси.

Екс-голова Держжитлокомунгоспу Анатолій Дронь у розмові з «Днем» зазначив: «Такі ситуації в нашому житлово-комунальному господарстві можуть виникати постійно. Усі знають, як у нас будували за радянських часів житло й інженерні комунікації. Зараз настав час, коли все це тріщатиме. Треба приділяти більше уваги плановій реконструкції та модернізації, перекладанні інженерних мереж. Ця зима підхльоснула, підказала. Але якщо такі сигнали нас не навчать, то складнощі виникатимуть і надалі».

Радує підхід до цієї проблеми Генерального директора «Укрзалізниці» Василя Гладких, який цими днями координує та керує залізничниками, котрі беруть участь у відновленні житлово-комунального господарства Алчевська, а свого часу допомагав у встановленні автономної системи теплопостачання в місті П'ятигорську Харківської області. «Запустити тепло в місті «з наскоку» не вдасться, — пояснює він. — Потрібна стратегія відновлення теплопостачання. Інакше будинки відновлюватимуть, люди працюватимуть цілодобово, а тепло в місто так і не повернеться». На екстреному засіданні штабу залізничників, на якому обговорювали план відбудовних робіт на ділянці, відведеній «Укрзалізниці», він доручив спеціально створеній групі наукових співробітників підготувати розрахунки та план-графік робiт. «Тільки інженери-проектувальники спроможні відповісти, чи можливо запустити теплопостачання від однієї котельні, чи необхідно створювати автономне теплопостачання хоч би для частини будинків», — сказав при цьому Гладких. «Бабусі, які ходили вдома у валянках, сьогодні ходять у тапочках. Така котельня не вимагає спеціального димаря. Крім того, в результаті зменшується квартплата», — назвав він переваги цього типу теплопостачання. Разом із тим, така система працює лише за умови стабільного постачання газу, зазначив колишній народний депутат-мажоритарник. Зараз фахівці розглядають три робочі варіанти для Алчевська: відновлювати централізовану систему, створити систему автономного опалювання в окремих квартирах або впровадити так звані квартальні котельні.

Аналогічні варіанти, мабуть, будуть актуальні й для всієї країни. Тож і тут не треба обіцяти проведення реформи найближчим часом. Державна мудрість полягає саме в тому, щоб провести її так, аби не довелося одразу все переробляти.

Чи може тут чимось допомогти громадськість? Хороший приклад показала Партія екологічного порятунку «Еко + 25%». Вона не тільки ухвалила рішення висунути свого представника на посаду міського голови Алчевська, а й вирішила за рахунок скорочення бюджету своєї політичної реклами спрямувати 50% коштів (1 млн. грн.) на ліквідацію аварії в цьому місті. Думається, й інші політичні сили можуть скоротити витрати на політичну рекламу, в якій часто з'являються заклики до ворожнечі та протистояння, і підтримати цей хороший почин.

А ще громадськість могла б активніше контролювати витрачання державних коштів, які скеровують на реформування ЖКГ. Президент, перебуваючи в Алчевську, пообіцяв, що на відновлення системи опалювання в місті виділять десятки мільйонів гривень. Тим часом, як повідомила учора голова бюджетного комітету Верховної Ради Людмила Супрун, Алчевську виділили 219 тис. грн. на ремонт спортзалу та 350 тис. грн. — на будівництво басейну. Крім того, були виділені, але їх так і не використали, 420 тис. грн. на будівництво житлового будинку. «Це майже мільйон гривень, які могли б запобігти катастрофі з теплозабезпеченням міста», — сказала Супрун. Загалом, за її словами, Луганській області виділили 20,6 млн. грн., із яких 1,4 млн. не використані. «Керівники місцевих органів влади, — пропонує народний депутат, — повинні відповісти на запитання: чому вони не спрямували виділені кошти на підготовку теплотрас до зими?». Але якщо ми тільки тепер ставимо це запитання, то чи не означає це, що в країні як не було, так і немає громадянського суспільства, під постійним контролем якого повинні працювати всі гілки державної влади?