Інформація «Дня»
Усі парламентські виступи Президента України Леоніда Даниловича Кучми,
особливо щорічні послання, суворо витримуються в одній тональності.
Всі вони звучать так, немов «батько народу» повернувся після довгих
років відсутності й тепер вкрай незадоволений тим, що ми тут без нього
натворили, розкриває нації очі й проголошує новий курс виходу з кризи.
Учорашній виступ Президента перед новообраною Верховною Радою не став
винятком. Непідготовленим глядачам могло навіть видатися, що це промова
не глави держави, який правив майже чотири роки, а новообраного лідера.
Дуже вже відсторонено звучала з його вуст критика «політичного протистояння»,
котра породила чинники, що не дозволили Україні вийти з кризи.
Найбільш переконливий Президент, зазвичай, був у констатуючій частині:
загострилася фінансова криза, збиткові вже не тільки окремі підприємства,
але й низка галузей і т. ін.
Тут слід зауважити, що в оцінці Президентом економічної ситуації останнім
часом відбуваються постійні метаморфози: перед виборами він запевняв громадськість,
що все гаразд, і «тільки сліпий» може «не помічати позитивних зсувів»;
відразу після виборів Президент провів розгромне засідання уряду, де пояснив,
що те, що відбувається, аж ніяк не радісне, тепер же знову — «усе під контролем».
Детальніше про доповідь Л. Кучми читайте на 4-й стор.
Що ж до парламенту, то він розпочав свою діяльність у повній відповідності
до робочого плану, запропонованого підготовчою комісією. 417 депутатів
прийняли присягу, і лише невеличкий плакат «Геть Бандерівщину», порадував
Президента відсутністю повної одностайності в депутатських лавах, мовчки
засуджував від імені комуністів за читання присяги Ярославою Стецько. Зі
свого боку, відкриваючи сесію дещо нестандартним текстом, сама лідер Нацфронту,
хоч і викликала шум на лівому крилі ВР, усе ж не дала приводу для серйозного
скандалу.
Апофеозом консенсусу в організаційній рутині стало підтвердження повноважень
тимчасової президії, до складу якої, окрім раніше затверджених П. Симоненка,
О. Мороза, А. Матвієнка та Ю. Костенка, все ж таки увійшов і П. Лазаренко.
Ведення першого пленарного засідання дісталося лідеру комуністів, який
після висунення своєї кандидатури пленумом ЦК КПУ на пост спікера не без
задоволення розпочав тренування. До речі, у кулуарах ВР члени фракції НДП
категорично відкидають пусті домисли, що ніби-то «партія влади» при таємному
голосуванні здатна підтримати саме Петра Миколайовича на пост голови парламенту.
Бунт безпартійних проти партійної структуризації явно захлинувся: «мажоритарники»
тепер активно поповнюють «молодші» партійні фракції. За попередніми відомостями,
12-го травня до 30 депутатів зросла фракція СДПУ(о), до 23 — ПЗУ.
А загалом ніяких особливих сенсацій. Український парламентаризм виявився
живучим, як ніколи. І це найліпша новина.
