Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Уряд візьметься за фінансову безпеку

Мінфін ось уже втретє не зміг продати ОВДП: покупців немає, а відсоткові ставки, пропоновані ринком, непосильно високі для держави
8 липня, 2011 - 00:00

На останньому засіданні Кабінет Міністрів розглянув концепцію забезпечення національної безпеки України у фінансовій сфері. Про концепцію розповість міністр фінансів Федір Ярошенко. Винесення цього питання на розгляд уряду можна назвати достатньо прикметним, зважаючи на той факт, що Мінфін ось уже втретє не зміг продати облігації внутрішньодержавних позик (ОДВП). Згідно із повідомленням прес-служби відомства, міністерство вважає завищеними запропоновані 8% річних за тримісячними облігаціями, 8,35% — за дев’ятимісячними і 9,4% річних — за дворічними. Утім і тих, хто пропонує Мінфіну «незручні» відсотки, щораз меншає. Так, попит на аукціонах ОВДП знизився в порівнянні з аукціонами двотижневої давнини в 2,1 разу — до 760 мільйонів гривень. Усього на останні аукціони було подано вісім заявок, а на попередні — сім. Тож плани уряду в 2011 році розмістити ОВДП на суму 45,6 мільярда гривень поки що видаються примарними. Надворі 8 липня, фактично піврічний рубіж пройдено, а облігацій державі вдалось продати лише на 18,1 мільярда гривень, ще на 12,5 мільярда гривень — у рамках капіталізації НАК «Нафтогаз України» і підконтрольних державі банків.

Чому ОВДП так тяжко продаються? Відповідь на це питання офіційно ні Мінфін, ні Кабінет Міністрів не дає. Можливо, низький і «незручний» для держави попит пояснюється втратою довіри з боку покупця. Останній зацікавлений максимально убезпечити себе і свої кошти від ризику їх неповернення, а фінансова ситуація в державі, як видно із численних останніх повідомлень, залишає багато відкритих запитань.

Так, Українi за поточний рік в рахунок погашення та обслуговування боргу необхiдно виплатити 10,479 мільярда доларів, у 2012 році — 7,351 мільярда доларів. Порiвняно із проспектом емісії облігації країни попереднього випуску наприкiнцi лютого 2011 року, оцiнка платежiв цього року збiльшена на 419 мільйонів доларів, або 4,2%, а наступного — на 644 мільйони доларів, або 9,6%.

А відповідно до останнього повідомлення Національного банку України, оприлюдненому на офіційному сайті відомства, наш валовий зовнішній борг у січні — березні цього року зріс на 2,7% (або на 3,1 мільярда доларів) до 120,5 мільярда доларів, і становить сьогодні 84,1% валового внутрішнього продукту (ВВП) держави. Згідно з повідомленням, за рахунок операцій платіжного балансу у 1-му кварталі 2011 року обсяг зовнішнього боргу України збільшився на 2 мільярда доларів. У свою чергу курсові різниці та інші зміни збільшили обсяг боргу ще на 1,1 мільярда доларів.

У 1-му кварталі 2011 року уряд розмістив облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 1,6 мільярда доларів, частина з яких була використана на планове погашення ОВДП випущених іще 2004 року на 600 мільйонів доларів. Інвестиції нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики скоротилися на 261 мільйон доларів. А зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання за кредитами МВФ збільшилися за звітний квартал на 0,2 мільярда доларів за рахунок зміни курсу спеціальних прав запозичень.

Як зазначає начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Банку Україна Олександр Печеріцин, таке зростання українського боргу не виявилося несподіванкою для ринку. Як йдеться у його матеріалі на «Економічній правді» активна боргова політика уряду, а також наміри недержавного сектору щодо пролонгації зовнішніх запозичень були цілком очевидними факторами такої ситуації.

При цьому, каже Печеріцин, слід зауважити, що зростання боргу в основному припадає на державний сектор. «Зокрема, державний зовнішній борг зріс у квартальному обчисленні на 4% після випуску суверенних єврооблігацій на суму в 1,5 мільярда доларів», — зазначив він.

«Ми, як і раніше, вважаємо, що сьогоднішній рівень валового внутрішнього боргу та його зростання не загрожують економічній стабільності щонайменше в середньостроковій перспективі, оскільки його рівень щодо ВВП є помірним, тоді як значний обсяг валютних резервів НБУ повністю покриває реальний обсяг зовнішнього боргу, який повинен бути виплачений протягом року», — переконує експерт.

Вірять у фінансову стабільність України і в Міжнародному валютному фонді. Як нещодавно заявив голова представництва МВФ в Україні Макс Альєр, установа, на яку він працює, оцінює рівень держборгу України як прийнятний. «Дефолт, про який говорили, не відбувся. Це сталося завдяки належній політиці. Якщо подивитися на рейтинги, вони засвідчують два моменти — можливість і рішучість платити за зовнішнім боргом. У плані держборгу України я б сказав, що він збільшився значно за останні два роки, але не настільки високо, десь 40% ВВП. Я не бачу тут причин для дефолту», — сказав він.

Проте у світі вже з’явилися досить серйозні аргументи, які дозволяють аргументовано сумніватись в аргументах вищезгаданих експертів. Так, нещодавно один із найавторитетніших видань світу, журнал «Форбс», відніс українську економіку до п’ятірки найгірших у світі. Сусідами України в рейтингу опинилися Гвінея — вона на третьому місці та Ямайка — на п’ятому. У десятці аутсайдерів розмістилися також Мадагаскар (перше місце), Вірменія (друге місце), Венесуела (шосте), Киргизстан (сьоме), Свазіленд (восьме), Нікарагуа (дев’яте) та Іран (десяте місце). Варто підкреслити, що торік України в першій десятці рейтингу не було.

«Форбс» пояснив українське падіння словами Державного департаменту США: «Складні закони та регулювання, погане корпоративне управління, слабке застосування договірного права в судах і, особливо, корупція». Автори рейтингу видання зазначають, що «Україна має багаті сільськогосподарські угіддя та щедрі мінеральні ресурси і могла б стати провідною європейською економікою, проте ВВП на душу населення далеко позаду навіть таких країн, як Сербія і Болгарія».

Тим часом українці падіння вітчизняної економіки пов’язують із суспільно-політичними моментами. Мовляв, реформи, обіцяні урядом, не сприймаються суспільством, тож темпи росту народного господарства останнього року значно погіршилися. Неефективність же реформ Кабінету Міністрів України, на думку експертів, зумовлена відсутністю діалогу між владою і суспільством. Саме такий висновок можна зробити із результатів дослідження «Реформи в Україні: аналіз діяльності уряду Азарова», проведеного нещодавно Агентством моделювання ситуацій.

Згідно з висновками дослідження, методи та інструменти, які використовуються для впровадження реформ, а також основні напрямки реформування незрозумілі населенню, а тому зустрічають супротив з його боку. «Головна проблема уряду — невміння пояснити громадянам вигоди, які можуть надати ті чи інші зміни у державі», — наголосив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. На його думку, за таких умов Україна може перетворитися на країну третього світу, адже вона ще й досі залишається «пострадянською державою з постсоціалістичною економікою».

Алла ДУБРОВИК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ