Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

В очікуванні тріумфу

«Так» чи «ні» конституції Європи
18 червня, 2004 - 00:00


Учора почався двoденний самiт ЄС. Головним питанням на порядку денному якого стане майбутня конституція об’єднання 25-ти країн. Євросоюз обговорював це питання на саміті півроку тому, але угоди не досяг. Як зазначає Бі-Бі-Сі, після нещодавніх виборів до Європарламенту, які «відзначилися» вельми низькою активністю виборців, політики багатьох країн говорять про необхідність за будь-яку ціну уникнути ще однієї невдачі з конституцією. Напередодні саміту Ірландія, яка нині головує в ЄС, висунула пакет пропозицій про те, як вирішувати спірні питання і як краще досягнути історичної угоди. Однак ніхто не може гарантувати успіху. Якісь висновки можна буде зробити лише після завершення саміту. Проте позиція Ірландії на ньому досить ясна.

Завершується шестимісячний термін президентства Ірландії в Європейському Союзі. Ключовим моментом цього періоду став День привітань, який відбувся 1 травня в Дубліні на честь вступу десяти нових членів до складу ЄС. Це розширення залишило в минулому прикре розділення Європи, яке мало місце в минулому столітті. Розширення, в підсумку, завершило п’ятдесятирічний етап роботи Євросоюзу, спрямований на об’єднання Європи.

Нині головне завдання ЄС полягає в чіткому визначенні пріоритетів сьогодення і на майбутнє. Він мусить якомога тісніше об’єднатися з власними громадянами, заручитися їхньою підтримкою, акцентуючи увагу на тому, що спільні зусилля європейців здатні прискорити розвиток, створити нові робочі місця, перемогти міжнародний тероризм і зберегти навколишнє середовище. Союзу слід відігравати активнішу роль у світі, і ця роль має полягати не в переслідуванні егоїстичних інтересів, а у вдосконаленні тих фундаментальних цінностей, на яких він грунтується.

Але найбільше об’єднаний Союз потребує конституційних та інституційних засад, які б відповідали його спрямуванням. Протягом тридцяти місяців уряди та парламентарії були зайняті складанням нової європейської конституції. Неабиякий проект конституції підготовив Конвент під головуванням колишнього президента Франції Валері Жискар д’Естена. Головне завдання національних урядів — мене та моїх колег у Європейській Раді — закінчити розпочату роботу. Ми зустрічаємося у Брюсселі, і наш першочерговий обов’язок полягає в досягненні згоди щодо конституції.

Протягом деякого часу існував консенсус щодо більшої частини проекту. Не виникало жодних протиріч із приводу цінностей та завдань Євросоюзу, включення до конституції Хартії основних прав або процедури спрощення законодавчих процесів. І це значні досягнення. Однак із боку національних урядів відзначається особливий інтерес щодо повноважень установ ЄС у таких ключових областях як зовнішня політика, кримінальне право й оподаткування.

І саме з цих моментів необхідно досягнути остаточної узгодженості. Багато місяців двосторонньої співпраці та переговорів на рівні міністрів дозволили нам звести вирішення надзвичайно важливих проблем до можливості справедливого й гармонійного врегулювання по всьому комплексу питань.

Як і на будь-яких переговорах, ключовими моментами є часові рамки й політична воля. У грудні минулого року, коли було здійснено першу спробу прийняття остаточного варіанта угоди, люди просто не були готові. Прийняте в березні рішення Європейської Ради про завершення переговорів протягом терміну ірландського президентства стало потужним поштовхом у напрямі нашого рішення змінити ситуацію, що склалася. Минулого місяця я зустрічався особисто з усіма моїми колегами в їхніх столицях. Ми часто спілкуємося. І я не помічаю жодної нерішучості. Фактично присутнє відчуття того, що ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі. У складний для Союзу період необхідно показати, що у скрутні часи його члени здатні прийняти колективні, хоча і важкі рішення у спільних інтересах.

Не викликає сумніву інституційна збалансованість Єврокомісії, Ради Європи та Європейського парламенту. Однак інститути влади ЄС підлягають модернізації. Більше послідовності й концентрації зусиль буде забезпечено за рахунок створення посади постійного голови Ради Європи та міністра закордонних справ ЄС; президентство групи, що складається з трьох країн, буде визначено для інших підрозділів Ради.

Існує також думка про те, що система голосування в Раді Європи має грунтуватися на подвійному мажоритарному принципі, з урахуванням більшості голосів населення і більшості голосів держав-учасників. Це логічно, прозоро й забезпечує необхідний рівень представництва. Однак процедуру голосування за подвійним мажоритарним принципом слід ретельно вивірити, аби врахувати особливі стурбованості всіх держав-учасників, і при цьому гарантуючи, що нова система ефективніша порівняно з попередньою. Я вважаю, що ми здатні вирішити цю найскладнішу проблему справедливим чином.

Завдання Комісії полягає в тому, щоб просувати порядок денний ЄС, забезпечуючи при цьому спільні інтереси. Поширена думка, що полягає в тому, що «репрезентативності» і легітимності можна досягнути шляхом включення громадян усіх держав-членів до складу наступних двох Єврокомісій із подальшим встановленням меншої кількості, що грунтується на суворій та рівноправній ротації.

Існує також необхідність у забезпеченні того, щоб громадяни всіх держав- учасників, як великих, так і малих, були належним чином представлені в Європейському Парламенті. Конституція передбачає подальше розширення найважливіших парламентських функцій як у сфері законодавства, так і бюджету, при співпраці з державами-учасниками. І справді, на перший час важлива наглядова функція призначається національним парламентам. Подібні заходи збережуть особливу специфіку ЄС — баланс між її установами та державами- учасниками, — пропонуючи при цьому посилення ефективності, результативності та відкритості.

Один із головних пріоритетів конституції полягає в застосуванні процедури мажоритарного голосування, необхідній для ЄС, що складається з 25-ти (а незабаром і більше) членів. Але рішення з деяких особливих питань, як і раніше, прийматимуть лише одностайно, враховуючи їхню особливу природу. Я вважаю, що ми близькі до прийняття збалансованого рішення з цього питання.

Досить часто складні проблеми, що виникають у таких переговорах, представляють як боротьбу між двома або кількома країнами або між ідеологіями-суперницями. Однак завдяки власному багатому досвіду переговорів я знаю, що розмова переможців і переможених не тільки не має жодного сенсу, а й веде до різного роду помилок. Будь- яка зі сторін зобов’язана йти на компроміс, але при цьому повинна зберегти власні пріоритети та інтереси при укладенні остаточної угоди. Наш успіх цього тижня стане тріумфом Євросоюзу. Європа є злиттям різних традицій та історій незалежних суверенних держав. Але нас об’єднує спільна віра в те, що поступка суверенітету та співпраця є кращим — та, мабуть, і єдиним — способом рухатися вперед. Прийняття конституції дозволить залишити в минулому прикре розділення і надасть шанс створити єдиний Союз, який працюватиме на благо наших 450-ти мільйонів громадян.

Берті АХЕРН — прем’єр-міністр Ірландії.

Берті АХЕРН. Проект Синдикат для «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments