Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

Вбивство через помилку, в яку ніхто не вірить

7 вересня, 2001 - 00:00

Під час прес-конференції і Сергій Винокуров, і заступник міністра внутрішніх справ Володимир Мельников декілька разів підкреслили своє незадоволення журналістськими розслідуваннями, що з’явилися у пресі після смерті І.Александрова.

Щоб дізнатися реакцію колег Ігоря Александрова на заяву правоохоронців на прес-конференції, «День» зв’язався з генеральним директором іншої слов’янської телекомпанії «САТ» Валерієм Прудським. На його думку, С. Винокуров нічого нового не сказав, повторивши тільки те, що було заздалегідь оголошено, і тим самим викликав ряд їдких питань з боку присутніх там журналістів. «Можна сказати, що Винокуров викручувався, як міг, щоб нічого не сказати, — розповідає В. Прудський. — З його вуст прозвучала деяка, якщо можна так сказати, нова інформація: він спростував інформацію про вартість біт — вони не коштують, виявляється, 300 доларів, їх ціна — між 40 та 50 грн. Слідство прослідило, звідки вони були привезені — їх постачають в Україну і продають, зі слів С. Винокурова, скрізь, у тому числі і в Донецьку. Заступник генпрокурора уникнув відповіді на запитання, яким чином один нападник міг орудувати двома бітами. З чуток, затриманий невисокий на зріст. Тому журналісти спитали у С. Винокурова, чи може людина таких скромних габаритів фізично здійснити таке вбивство — адже відомо, що Александров був кремезним чоловіком. На це заступник генпрокурора відповів, що переконаний у цьому на 100%. При цьому він відмовився дати соціальний портрет підозрюваного, сказавши, що у того є свій адвокат, і послався при цьому на новий Кримiнальний кодекс, що забороняє поширювати яку-небудь інформацію, яка характеризує підозрюваного до суду. Я спитав його: «Скільки відсотків жителів України, по-вашому, повірять у цю версію?» Хотів прямо спитати, чи вірить він сам у цю версію? Він відповів, що це запитання взагалі його не цікавить, його завдання розкрити злочин та довести справу до суду. Щодо версії, яку висловили колишні працівники краматорського ВБОЗ О. Солодун та М. Сербін, то заступник міністра МВС сказав, що це «матеріал, що не представляє інтересу». Зрозуміло, що до суду будуть ще вдовблювати нам у голови різне, у чомусь будуть переконувати, але поки віри мало».

Повністю справа Александрова буде оприлюднена на відкритому судовому засіданні, яке чомусь, як попередили заздалегідь, не можна буде знімати телекамерами. Хоч рішення про те, можна знімати засідання суду чи ні, виносить суддя на початку засідання. Дату засідання поки не названо, але вже зрозуміло, що до нього буде прикована пильна увага. І не тільки ЗМІ. Уже надто багато питань викликає це дивне слідство, уже надто неправдоподібною виглядає версія, що з’явилася у слідчої групи, яка налічує більше 800 кращих професіоналів. До речі, неоднозначність подій навколо «справи Александрова» примусила відреагувати і Верховну Раду, яка 13 вересня планує ухвалити рішення про створення тимчасової слідчої комісії для з’ясування причин замаху на життя слов’янського журналіста.

Володимир ДЕНИСЕНКО, Олександра ЛАВРІНЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ