Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.
Іван Огієнко, український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог

Відставка уряду Черномирдіна

24 березня, 1998 - 00:00

А сильні фігури Кремлеві вже більше не потрібні?


Віталій ПОРТНИКОВ, "День"

Преамбула

Напередодні вирішального для кабінету Віктора Черномирдіна понеділка ніщо, здавалося б, не провіщало кардинальних змін у російському політичному житті. Спостерігачі обговорювали здебільшого стан здоров'я президента і перенесення зустрічі Бориса Єльцина з президентом Франції та федеральним канцлером ФРН з Єкатеринбургу до Москви. Те, що саме на тлі цих чуток президент зважиться на відставку уряду, передбачити було ще більш важко.

Понеділкового ранку все змінилося. Стало відомо, що вийшов президентський указ про відставку кабінету. Однак подробиці цього указу також виглядали несподівано. Єльцин визнав за необхідне не просто відправити у відставку кабінет, але й спеціальним пунктом відправити у відставку першого віце-прем'єра Анатолія Чубайса і віце-прем'єра, міністра внутрішніх справ Анатолія Куликова. Черномирдіна було нагороджено орденом "За заслуги перед Отечеством" 2-го ступеня, і Єльцин підкреслив, що прем'єр-міністр тепер зосередиться на політичній роботі, на підготовці до виборів 2000 року, оскільки ці вибори є головним для майбутнього Росії. На прес-конференції, що відбулася в Білому домі кількома годинами пізніше, Черномирдін підтвердив смисл своєї відставки саме політичними міркуваннями. "Коли до виборів залишилося трохи більше аніж 2 роки, мене не може не хвилювати доля країни", - сказав колишній прем'єр-міністр, який вважає, що в нього попереду робота з президентом за його величезної підтримки. У своєму телезверненні до громадян Росії президент також заявив, що сам очолить уряд. Однак через кілька годин він фактично змінив це своє рішення і призначив виконуючим обов'язки голови уряду щойно призначеного першим віце-прем'єром Сергія Кірієнка - міністра палива та енергетики Росії. Ймовірно, саме його кандидатуру буде представлено Державній Думі як кандидатуру нового голови уряду, і саме Кирієнко візьметься за формування нового уряду Росії - зі слів прес-секретаря президента, кабінет має бути сформовано до поїздки Бориса Єльцина в Японію, на зустріч з прем'єр-міністром цієї країни Рютаро Хасимото, тобто до середини квітня.

Вся череда рішень, ухвалених Єльциним, свідчить про те, що йдеться не просто про відставку кабінету через незгоду президента з наявною в країні економічною ситуацією, але про складну політичну комбінацію, дійсна суть якої, боюся, неясна навіть відставленим і призначеним. Отже, що ж сталося?

Доля Черномирдіна

На перший погляд, Єльцин робить все можливе, щоб громадськість зрозуміла: його спадкоємцем на посту президента буде саме прем'єр-міністр Віктор Черномирдін. Тому Єльцин, оберігаючи Черномирдіна від можливих наслідків цілком реальних потрясінь економічного характеру, вирішує перевести Віктора Степановича на політичну роботу. Очолюючи рух "Наш дім - Росія", Черномирдін проводить власну виборчу кампанію за активної підтримки Єльцина. Однак, звернемо увагу на те, що Єльцин жодного разу не назвав Черномирдіна своїм наступником. Сам Черномирдін також відмовився підтверджувати, що він братиме участь у виборах 2000 року, заявивши, що буде займатися організацією виборів.

І тут варто пригадати інші прогнози, в тому числі й мої власні. Останнім часом деякі спостерігачі говорили про посилення Черномирдіна, про те, що група банкірів саме його хоче бачити президентом Росії. Борис Березовський, виступаючи від імені саме цих людей, прямо заявив про давоський пакет підприємців на підтримку Черномирдіна. До речі, в кінці тижня Березовський стверджував, що Черномирдін не може бути обраним - з чого б це? Тому, прибираючи Черномирдіна з уряду, Єльцин фактично виключає його і з політичного життя країни - але прибирає дуже красиво, доручаючи йому організацію виборів.

Не варто забувати, що напередодні президентських виборів - вибори парламентські. І тепер немає ніяких гарантій, що вибори пройдуть саме 1999 року. Якщо Дума відмовиться від підтримки запропронованої президентом кандидатури прем'єр-міністра, Єльцин може вже за конституцією розпустити парламент і призначити дострокові вибори. І на цих виборах яскраво виявиться нездатність Черномирдіна займатися політичною діяльністю. Інша річ, що на чолі російського паливно-енергетичного комплексу Черномирдін (чому б йому тепер не зайняти, наприклад, вакантне місце голови ради директорів "Газпрому"?) може бути керівником одного з фінансово-передвиборних штабів майбутнього справжнього кандидата в російські президенти. Але хто сказав, що цим кандидатом буде саме Черномирдін?

Доля Чубайса

На чолі іншого передвиборного штабу майбутнього кандидата в президенти Росії - тим більше, якщо цим кандидатом хоче стати сам Єльцин - цілком може виявитись перший віце-прем'єр Анатолій Чубайс. Але в цьому випадкові Чубайс має очолити раду директорів РАТ "ЄЕС Росії", про що неодноразово говорилося в пресі. Голова цієї авторитетної монополії цілком може надати дійову підтримку можливому претендентові на пост голови російської держави. Однак не зовсім ясно, чи отримає Чубайс тепер цю посаду. З одного боку, про цю перспективу для колишнього першого віце-прем'єра продовжують активно говорити. З іншого - якщо Єльцинові так вже хотілося перевести Чубайса на роботу до РАТ "ЄЕС", чому йому знадобилося демонстративно відправляти Анатолія Борисовича у відставку, а не почекати з цією відставкою до обрання Чубайса до РАТ "ЄЕС"? Тому, хоч перед Чубайсом розсипаються солодкі компліменти - нехай і менш солодкі, ніж перед Черномирдіним - з колишнім прем'єром президент хоч би зустрічався, а з колишнім першим віце-прем'єром тільки говорив телефоном. Доля Анатолія Борисовича виглядає навіть більш невизначеною, ніж доля Віктора Степановича. Екс-прем'єрові хоч би дадуть можливість повиблискувати деякий час на російській політичній сцені як голові партії влади - таким собі генеральним секретарем при новому монархові, а ось першому віце-прем'єрові що залишиться? Хоча, як тільки виникнуть передвиборні проблеми, його все одно покличуть. Кращого іміджмейкера в партії влади все одно немає.

Доля Нємцова

Однак навряд чи покличуть займатися допомогою саме Борисові Нємцову, як можливому наступникові Єльцина. Ситуація, що склалася, добре продемонструвала, як Єльцин ставиться до Нємцова. Нємцов залишився єдиним першим віце-прем'єром в кабінеті, і проте саме йому не довірили хоча б в.о. глави уряду до призначення кандидатури прем'єра. Ні, Єльцинові знадобилося призначати нового першого віце-прем'єра. З одного боку, це можна було б вважати успіхом Нємцова. Адже Сергій Кирієнко, призначений в.о. прем'єра - один з численних нижегородців, привезених Нємцовим до Москви. Однак політична вага Кирієнка мізерна, і немає ніяких підстав вважати, що його кандидатура буде підтримана Думою і - найголовніше - що він залишатиметься людиною Нємцова після того, як очолить уряд. І вже очевидно, що, коли Кирієнко стане прем'єром, його кабінет буде виглядати виключно перехідним, а це не додасть ваги Нємцову. Насправді доля нинішнього першого віце-прем'єра впритул залежить від того, хто буде справжнім наступником Черномирдіна - а в кулуарах називають імена орловського губернатора і голови Ради Федерації Єгора Строєва, саратовського губернатора Дмитра Аяцкова і навіть Григорія Явлінського - все це дуже різні люди, і розраховувати на успішну співпрацю з кожним з них Нємцов не може. Тим паче після того, як стало ясно, що він - не наступник. З наступником не поводилися б так демонстративно і образливо.

Доля Єльцина

Кадрові рішення російського президента зводяться до головного: він повний рішучості продовжувати єльцинську еру до останньої хвилини свого перебування в Кремлі - а з Кремля Єльцин не йтиме в жодному разі, він просто фізично вже не може піти зі сцени. Інша річ, що сьогодні продовження єльцинської ери - це завдання не лише Єльцина, але й завдання його найближчого оточення. І, відправивши у відставку главу російського уряду, Єльцин і його люди не просто показали, хто в домі господар, але й продемонстрували, що можливий наступник може бути обраний лише ними і, як і наступник Черномирдіна, може бути виключно перехідною і несамостійною фігурою - людиною, спроможною забезпечити продовження єльцинської ери без Єльцина, якщо знадобиться. Сильні фігури цьому дворові більше не потрібні. А те, що це саме так, можна зрозуміти навіть і не лише з відставок Черномирдіна і Чубайса, але й з відставки віце-прем'єра, міністра внутрішніх справ Анатолія Куликова. Про посилення його впливу говорили останнім часом дедалі більше й активніше, причому явними були спроби міністра внутрішніх справ стати головним з головних силовиків. Його відставка також повинна продемонструвати, що силовиків контролюють тільки в Кремлі і посередники Єльцину не потрібні.

Можливо, всі ці зусилля єльцинського двору й ілюзорні, але сенс усього, що відбувається - саме в акумуляції зусиль для збереження влади цих людей, для збереження влади й історичного майбутнього Єльцина. А тому, не варто шукати в них політичного чи, навіть, економічного підгрунтя, хоча не варто і виключати серйозних політичних і економічних наслідків - зміна фігур такого калібру на дошці не може не призвести зрештою до зміни структури всієї гри.

Москва

КОМЕНТАРІ

Народний депутат Євген МАРЧУК заявив, що Борис Єльцин проявив себе як "великий державний діяч, який повністю володіє ситуацією". В інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" він особливо підкреслив, що "як досвідчений політик" президент РФ цим рішенням "не збільшив число ворогів і не посилив ряди опозиції". "У цьому розумінні також треба вчитися державним діячам, в тому числі і в Україні", - сказав Євген Марчук. Він погодився з думкою деяких політиків про те, що Б.Єльцин фактично назвав В. Чорномирдіна своїм наступником. "Прораховується, що питання свого наступника на посту президента РФ Борис Єльцин вже вирішив", - сказав він, додавши: "Для України це - добре".

Борис Єльцин ще раз продемонстрував свій характер: коли в країні створюються тупикові ситуації, він вживає рішучих заходів, - зазначив Євген Марчук. Хоча рішення Бориса Єльцина відправити свій уряд у відставку рикошетом вдарить і по Україні, оскільки за останні роки вже напрацьовані особисті контакти, зв'язки, намічені робочі моменти і тепер належить все переробити по-новому, передає з Луганська кореспондент "ДНЯ" Алла АНТИПОВА. Це призведе до втрати темпу в українсько-російських відносинах, який "і так поки що не набраний". Відставка уряду РФ, переконаний народний депутат, "ще один знак того, що треба вчитися працювати з усіма політиками в Росії і не зациклюватися на одному".

Відставка уряду Росії на чолі з Віктором Черномирдіним "в жодному разі" не вплине на українсько-російські відносини, заявив учора в інтерв'ю агенції "Інтерфакс-Україна" Президент України Леонід КУЧМА. За його словами, рівень стосунків між Україною та Росією сьогодні такий, що "зміна уряду не повинна вплинути" на українсько-російські відносини. "Тим більше, що носієм цих відносин є Борис Миколайович Єльцин", - підкреслив Президент. Він повідомив, що в понеділок не спілкувався з Президентом Російської Федерації, однак "обов'язково зателефонує йому".

Прем'єр-міністр України Валерій ПУСТОВОЙТЕНКО також не вважає, що відставка уряду Росії на чолі з Віктором Черномирдіним негативно позначиться на українсько-російських стосунках. Про це він заявив у понеділок у Запоріжжі. Прем'єр зокрема сказав, що він "щойно розмовляв з Президентом, ми причин не знаємо, чому так сталося". Він також зазначив, що економічні відносини між двома країнами не зміняться. Пустовойтенко повідомив, що відставка російського уряду "була дуже несподіваною для нього і президента України". Зазначивши, що у нього немає інформації про подальші призначення в уряді РФ, Пустовойтенко сказав, що "за час роботи прем'єром у мене були дуже добрі стосунки з Віктором Степановичем Чорномирдіним"

За словами узбецького політолога Рустама ДЖУМАЄВА "в цьому рішенні Єльцина немає нічого несподіваного. Багато політологів передбачали його. Президент зробив випереджувальний крок. Якщо не він, то Державна дума поставила б питання про відставку уряду. У нинішній ситуації рішення Єльцина було оптимальним: заміна однієї або двох фігур не дала б належного результату. Проблем в уряду Росії, як ми знаємо, було досить. Зберігається заборгованість регіонам у зарплатні та пенсіях, борги до держбюджету досягли рекордних розмірів. Уряд обіцяв вирішити ці проблеми, але не справився з поставленим завданням. Як я думаю, не останнє значення в цьому рішенні мало і бажання Єльцина заробити додаткові очки" - передає Інга ЯКУБОВА з Ташкенту.

Відставка російського уряду була повною несподіванкою для грузинського керівництва. Ще вчора вранці в традиційному інтерв'ю національному радіо президент Едуард Шеварднадзе заявив, що багато чого чекає від наміченого на 24 березня візиту до Тбілісі заступника голови уряду Росії Івана Рибкіна.

Державний міністр Грузії Микола ЛЕКІШВІЛІ висловив надію, що на російсько-грузинських стосунках відставка команди Черномирдіна негативно не позначиться. Проте, додав міністр, багато що буде залежати від того, хто прийде в нове російське керівництво. Багатьма своїми вузловими питаннями так чи інакше Грузія зав'язана на Росії. Природно, що коли в Москві чхають, то тут поспішають сказати "на здоров'я". Тому за здоров'ям російської влади, що похитнулося, в Грузії стежать з невідступною увагою, повідомляє наш кореспондент Тіна ЦХОВРЕБАШВІЛІ з Тбілісі.

Перший заступник міністра закордонних справ Антон БУТЕЙКО сказав кореспондентові "Дня" Олексі ПІДЛУЦЬКОМУ, що відставки урядів відбуваються в багатьох країнах, але "інтерес до рівноправної співпраці з Росією у нас залишається. Мабуть, є він і в Росії. Будемо сподіватися, що загальна тенденція розвитку двосторонніх відносин не зміниться".

Перебуваючи в Гані, президент США Білл КЛІНТОН заявив, що у нього немає підстав уважати, що несподівана відставка російського уряду, оголошена президентом Борисом Єльциним, вплине на американо-російські взаємини. "Я ще не розмовляв з Єльциним, - сказав Клінтон репортерам, - і нічого не можу додати за винятком того, що ми не втручаємося у внутрішні справи інших країн. Сподіваюся, що загальний напрям політики не зміниться. У мене немає жодної причини вважати, що там відбудеться щось таке, що цілком суперечитиме партнерству, яке ми будували разом з Росією", - повідомляє АП.

Німецький офіціоз, поки що, не висловив свого ставлення до відставки уряду в Росії. Місцеві ж експерти оцінили рішучий крок російського президента ( сенсацію номер один у програмах новин) як відповідь на чутки щодо фізичного здоров'я і спроможності самостійно приймати рішення, в чому знавці Росії останнім часом почали мати сумнів. З іншого боку говориться про те, що для ефективного керівництва країною потрібні делікатніші методи, ніж відставка кабінету, за якою, в цьому майже немає сумніву, прийде затвердження "все тих же знайомих облич" - передає кореспондент "Дня" Віктор ТИМЧЕНКО з Німеччини.

 

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ