Для недержавного народу духова культура грає величезну ролю, бо власне нею він може перевищувати народ, що політично підбив його.
Іван Огієнко, український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець

Вища школа та неефективний менеджмент

Продовження терміну вступної кампанії, на жаль, не вирішує світоглядних проблем
23 липня, 2010 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Міністерство освіти продовжило перший етап вступної кампанії на п’ять днів — до 5 серпня. Цьому рішенню передували небувалі черги в університетах, випадки запаморочення й непритомності абітурієнтів та їхніх батьків, численні скарги на організацію цьогорічного вступу. Проте зовсім не здоров’я людей, яким доводилося в небувалу спеку днювати й ночувати під дверима приймальних комісій, стало визначальним фактором у рішенні продовжити термін подання документів (мовляв, самі ж винні в такій ситуації, бо, як сказав міністр, «усі розмови про те, що хтось не встигає подати заяву, — це істерика преси і суперактивних батьків»). Скоріше до такого рішення міністра Табачника спонукала привселюдна гостра критика організації вступної кампанії з боку прем’єра Миколи Азарова. «Небачені черги до вступних комісій популярних університетів та інститутів, знаєте, більше свідчать не про посилення потягу до знань, а про те, що якось неправильно організували процес самі виші та Міністерство освіти. Я попереджаю міністра Дмитра Володимировича Табачника, що ситуацію треба виправити», — суворо сказав Микола Янович у середу на засіданні Кабміну, і вже в четвер відповідне рішення з’явилося на сайті МОНу. За це йому, мабуть, вдячні тисячні черги на порогах українських вузів.

Що ж маємо тепер? Проректори різних університетів, розмову з якими мав «День», стверджують, що на сьогодні проблему черг майже скрізь вирішено: до прийому документів залучено більше працівників, облаштовані кімнати очікування, а перша ажіотажна хвиля трохи спала. Натомість подовження терміну прийому документів до 5 серпня ставить перед керівництвом університетів нові проблеми. По-перше, збільшення терміну першого етапу кампанії, відповідно, автоматично скорочує другий етап. У Міністерстві не можуть не пам’ятати, що після закінчення прийому документів розпочнеться їхнє опрацювання, а після оголошення результатів вступу — короткий термін у п’ять днів для того, щоб подати оригінал атестату до університету, на якому зупинив свій вибір абітурієнт. На все це Міносвіти відводить вузам менше місяця. «Але ж не можна забувати про студентів старших курсів. Серпень — традиційно той місяць, коли ми ведемо активну підготовку до навчального процесу», — каже проректор Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Тамара Марусик. Усе це означає, що викладачі, працівники університетів, які безпосередньо зайняті організацією вступної кампанії, цього року залишаться без відпусток.

«Правила гри мають бути визначені наперед», — переконаний проректор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк. А цьогорічна вступна кампанія взагалі не відзначилася розробленими правилами. Натомість було зроблено кілька серйозних помилок. Перша і вже названа — скорочення терміну прийому документів вступників до двох тижнів.

Друга — оголошення конкретної дати початку вступної кампанії, що й зумовило наплив абітурієнтів у перші дні. «Потрібно було дозволити розпочати прийом документів, щойно перші випускники отримали сертифікати», — впевнена Тамара Марусик.

Крім того, обсяг держзамовлення в університетах став відомим уже в розпал вступної кампанії. «Такий підхід не дає змоги спланувати роботу університету і розробити бюджет», — сказав в ефірі «5 каналу» віце-президент Києво-Могилянської академії Володимир Моренець. Як і обіцяв ще у квітні Дмитро Табачник, у класичних університетах, де здебільшого викладаються гуманітарні науки, держзамовлення справді скоротилося. І якщо в майже двадцятитисячному ЧНУ ім. Федьковича цього скорочення майже не помітили, то в Острозькій академії (яка працює на принципах камерності) скорочення з 390 державних місць, що їх запитували в університеті, до 268, які виділило Міністерство, відчули. Порівняно з минулим роком Острозькій академії суттєво скоротили замовлення на документознавців, політологів, фахівців з міжнародних відносин, культурологів, істориків, психологів, економістів. Пропозицію університету задовольнили тільки стосовно релігієзнавців та економічних кібернетиків.

Не додало організованості цьогорічній вступній кампанії й рішення про перепідпорядкування вузів. Спочатку Кабмін вирішив перевести найстаріші університети країни — Острозьку та Києво-Могилянську академії — з власного підпорядкування до Міносвіти, мотивуючи це уніфікацією системи вищої освіти. Це породило різноманітні чутки: мовляв, тут не обійшлося без політики, або це означає пониження статусу цих двох авторитетних університетів. А кілька днів тому з’явилася пропозиція Кабміну вивести з підпорядкування Міносвіти низку вузів і передати їх під керівництво Комітету з питань науки, інновацій та інформатизації, який очолює нещодавно звільнений віце-прем’єр Володимир Семиноженко. Така пропозиція, певна річ, обурила міністра Табачника, проте, скидається, після провальної вступної кампанії на засіданнях Кабміну його голос звучить не дуже гучно.

Непослідовність Кабміну і незрозумілі обивателю підкилимні ігри міністрів та політиків боляче б’ють по українській освіті. Реформатор Табачник, якого так захищали його колеги по партії, із завданням не впорався. Однопартійці Табачника переконували, що світогляд новоспеченого міністра не заважатиме йому ефективно виконувати свої обов’язки. Хоч було зрозуміло від самого початку: людина зі світоглядною «кашею» в голові не зможе подолати проблеми української освіти, яких, треба сказати, й від попередників залишилося досить. Натомість Дмитро Володимирович хаос у своїй власній голові переклав на ні в чому не винних абітурієнтів та освітян.

З опозиції вже почали лунати голоси, що провал зі вступною кампанією — остання крапля та останній крок до відставки Табачника. Зважаючи на останні події в Кабміні, скидається, що й влада не далека від того, щоб погодитися зі своїми опонентами.

Ольга РЕШЕТИЛОВА, «День»
Газета: