Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Як зберегти генофонд нації?

Україні потрібна тотальна пропаганда здорового способу життя та культури стосунків
19 липня, 2011 - 00:00

Фахівці констатують, що нині в структурі населення України спостерігається «гендерна диспропорція, яка останніми роками тільки збільшується». Жінок стає все більше, чоловіків — менше. За даними заступника голови Державного комітету статистики України Наталії Власенко, нині в Україні майже 54% населення — жінки. «На 1 січня 2011-го року на кожну тисячу жінок припадало 856 чоловіків. Чисельна перевага жінок над чоловіками спостерігається у 32 роки і з віком збільшується», — сказала пані Власенко. На думку експертів, така ситуація негативно впливає на народжуваність, оскільки 32 роки — середина репродуктивного віку. Демографи проаналізували, що причиною високої смертності чоловіків є робота у шкідливих умовах і шкідливі звички. Так, за даними директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елли Ліанової, в цілому українські чоловіки в чотири рази частіше за жінок працюють там, де наноситься шкода здоров’ю: у видобувній промисловості — у 9 разів, у будівництві — в 12. Там вищий травматизм, більша ймовірність отримати профзахворювання. На її думку, хоча ця проблема існує в усьому світі, все ж розвинуті країни працюють над тим, щоб орієнтувати і роботодавця, і найманого працівника на викорінення таких робочих місць. Ще одна важлива причина чоловічої смертності — неможливість справитися із емоційним навантаженням, що приводить до алкоголізму, депресії чи суїциду.

За даними соціальних досліджень, чоловіки частіше, ніж жінки, не доживають до 65-річного віку. Одним із найголовніших факторів, які призводять до ранньої смертності, є шкідливі звички. Експерти відзначають, що тенденція вести нездоровий спосіб життя з кожним роком молодшає. Ситуація гнітюча, адже чоловіча смертність відбивається на економіці держави, руйнує сім’ї та негативно впливає на жіноче здоров’я. На питання про шляхи виходу з такої кризи «Дню» відповідає кандидат економічних наук, доцент, завідувач сектору проблем тривалості життя й здоров’я населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птахи НАНУ Олена ПАЛІЙ.

— Олено Михайлівно, причиною гендерного дисбалансу в популяції українців є, як відомо, висока смертність чоловіків у зв’язку із шкідливими умовами праці. Скажіть, будь ласка, чи є інші причини і як подібні питання вирішували в країнах Європи?

— Гендерна диспропорція характерна для всього світу. До того ж, при народженні вона існує на користь хлопчиків. Природою закладено так, що жіночий організм стійкіший, і ще навіть у зародковому стані ембріонів чоловічої статі гине більше, ніж жіночої. А народжуються вже 105—106 хлопчиків на 100 дівчат. Це навіть візуально помітно, коли першокласники йдуть до школи: очевидним є те, що в класах хлопчиків більше, ніж дівчат. Але згодом — частково через біологічні причини (але вони в молодому віці відіграють незначну роль), а більше — через ризикованішу поведінку чоловічої статі, починаючи буквально з шкільного віку, — ситуація змінюється. Відомо, що хлопчики більше шукають пригод, ніж дівчатка. Диспропорція на користь чоловічої статі поступово зменшується, зменшується, й у віці приблизно 30 років встановлюється гендерний паритет. А потім до природної ризикованішої поведінки й додаються шкідливі звички, алкоголізм, наркоманія, яка більше поширена серед хлопців та починається ще у підлітковому віці. Це призводить до надсмертності чоловіків. Особливо вона помітна у працездатному віці: чоловіків у віці до 65 році передчасно помирає значно більше, ніж жінок. В окремих вікових категоріях чоловіча смертність вища за жіночу мало не в чотири рази. І що цікаво: коли ми беремо очікувану тривалість життя при народженні, то розрив маємо значно більший, ніж ми візьмемо очікувану тривалість життя літніх людей, які досягли 60—65 років. Там, виявляється, розрив вже не 10 років, а близько 4-х. Тому спосіб життя чоловіків і жінок пенсійного віку наближується.

Хочу навести такий приклад нехтуванням власного здоров’я. Мені довелося побувати в районах Крайньої Півночі і спостерігати за способом життя людей (я працювала економістом на автобазі). То там молоді водії (місць роботи було мало, селище маленьке) ніколи тверезими в рейс не виїздили! А от старші водії, яким було за 40 і 50 вже були розумними... От такий у нас, на жаль, існує феномен: про здоров’я у нас замолоду не дбають. І на ЗМІ лежить велика місія нести ідею культу здоров’я і навіть «лякати», тобто показувати, до чого все призводить. В одній з області ДАІ вирішили демонструвати водіям, які перевищили швидкість, кадри і знімки із найстрашніших автокатастроф. І це, знаєте, дає результати.

— Як впливає на популяцію в Україні тендерна диспропорція? На створення сімей, народження дітей...

— Зараз такої катастрофічної ситуації, яка була після Другої світової війни, немає. Сьогодні люди створюють сім’ї переважно до 30 років, і в жінок є можливість це зробити. Але в іншому випадку, коли сім’я не склалася, тобто після 30-ти чи під 40 років, жінці набагато важче вийти заміж, тому що пропозиція наречених є набагато меншою. А після війни ситуація склалася дуже катастрофічна, оскільки народжене в першому та другому десятиріччях чоловіче населення було все вибите. І ці втрати, на жаль, дуже погано відбилися на суспільній моралі. Адже за таких умов жінка мусила брати на себе всі чоловічі обов’язки (жінки виконували дуже важкі фізичні роботи, працювали навіть під землею, також у нічні зміни, на залізниці, з важкими інструментами). Рудименти цього минулого у нас ще збереглися. Такі зміни дуже негативно вплинули на ставлення до жінки (воно перестало бути шанобливим) і на конкуренцію чоловіків за жінок , а не навпаки.

— Влада провела пенсійну реформу — продовжила пенсійний вік жінкам. Виходить, на плечі жінок ляже велика частина економіки, оскільки українські чоловіки своїм нездоровим способом життя і ризикованою поведінкою провокують свою надсмертність?

— Економіка значно змінилася, правда, про нашу країну цього не скажеш: все ж таки залишилося багато робочих місць із важкими й шкідливими умовами праці. А щодо пенсії, то Олександр Пасхавер правильно назвав систему пенсійного забезпечення «пірамідою». Менше покоління пенсіонерів утримують набагато більші покоління молодих працівників. І коли населення збільшувалося, коли молодих працівників було багато, то з цим не було проблем. Тепер ми переходимо до пенсійного страхування. І отримувана пенсія має бути адекватною страховому внеску. Чоловіки, якщо вони працюють довше, то роблять свій страховий внесок більшим, аніж жінки, які йдуть на пенсію раніше. Потім, на пенсії, вони живуть довше, і якщо взяти навіть накопичувальну систему, то в ній особливо яскраво проявляється те, що менший страховий внесок доводиться на більшу кількість років, пенсія у жінок — менша. Оскільки кошти ніде не беруться... Солідарна система нас повністю не може забезпечити, тому що молодших поколінь є менше, ніж старших. І працю треба розглядати не тільки як неприємний обов’язок, а й як право на працю, як записано в Конституції. А от жінки, які працюють на державній службі чи іншій роботі й задоволені нею, можуть змінити своє ставлення, коли їх «виганяють» на роботу. Адже 55 років — дозвольте сказати мені із власного досвіду, бо я вже давно перетнула цей рубіж, — це, можна сказати, вік розквіту творчих сит. Тому в жінки ще немає старечого маразму, проте є величезний досвід, знання і можливість ще приймати нову інформацію. Тому якщо жінка працює не в важких умовах, якщо на не дуже нервовій роботі, яка приносить задоволення, то право залишатися на такій роботі — це благо.

— Що стосується чоловіків. Як розвинуті країни вирішували питання ризикованої поведінки чоловіків і що може Інститут демографії та соціальних досліджень запропонувати в цьому плані уряду?

— У розвинутих країнах культура здорового способу життя починається із перших осіб держави. Наприклад, згадайте пробіжки Клінтона і Буша. ЗМІ чітко показує, як люди себе поводять. Також активно пропагується здорове харчування, корисні продукти (у США приклад вживання здорової їжі демонстрували губернатори штатів). Відомі державні службовці ділилися інформацією про те, як вони схудли. Адже ми маємо зараз величезну проблему і серед чоловіків, і серед жінок — ожиріння, хвороба, яка викликає серцево-судинні захворювання і нерідко призводить до передчасної смерті. У нас дуже багато випадків ожиріння. Хрестоматійний приклад того, як боролися із серцево-судинними захворюваннями, дає Фінляндія. У них це все тривало декілька десятиріч, широко пропагувалися історії людей про те, як вони кидали курити, переходили на здоровий спосіб харчування, зобов’язували кафе і ресторани додавати у страви зелень. До речі, частина прибутку від тютюнових кампаній там спрямовуються на кампанії проти куріння.

У нас же урядовці недооцінюють пропаганду. Я наведу приклад із радянських часів. Тоді абсолютна більшість людей була переконана, що ми живемо в найкращій країні і що у нас все дуже добре. Але це — тільки завдяки пропаганді. Так само пропаганда здорового способу життя має бути тотальною, соціальна реклама повинна існувати на телебаченні. Маю на увазі художні фільми, серіали: як пляшка відомого виробника горілки може стояти на столі в кадрі, так само ідеї здорового способу життя повинні закладатися в сюжети. Не потрібно соромитися показувати наркомана, який вилікувався, хворого на СНІД, засуджених, долі безхатченків: потрібно, щоб люди бачили які наслідки матиме їхня нездорова поведінка, погані звички та як з того вибиратися. Соціальна реклама має бути дуже високохудожньою та будуватися на тих же принципах, що й комерційна. Поки що рекламу продукції, яка шкодить здоров’ю, роблять набагато цікавішою і художнішою, ніж соціальну рекламу, яка б’є на сполох, але, на жаль, ніхто її не сприймає належним чином.

Оксана МИКОЛЮК, «День». Фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments