Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ Ірпінь Київської області
Щиро кажучи, я був кращої думки про наш народ. З опитаних
моїх знайомих ніхто не збирався голосувати за Кучму. Лише дехто обіцяв
проголосувати за нього в другому турі як за «менше зло» порівняно з комуністами.
І от такий результат. Зрозуміло, що інші кандидати мали менше можливостей
висвітлити свою програму в засобах масової інформації, що був тиск. Але
все-таки...
Чи, можливо, люди йшли від протилежного? Поміняли Кравчука
на Кучму — краще не стало. То, мовляв, уже нічого міняти. Нехай цей і далі
буде. Дуже багато людей зневірились у виборах і взагалі не пішли голосувати.
До них приїздили з виборчої комісії, але люди часто навіть двері не відчиняли.
Але ж зрозуміло, що коли людина не справляється з роботою,
то треба шукати іншу. Питання тільки в тому яку. Те, що в нас значна частина
електорату шукає таку людину серед комуністів-соціалістів, які, по-суті,
є проросійськими організаціями, свідчить не на користь народу. Чомусь одна
частина бачить виборчу дилему так: або нинішні злидні, або повернення до
комуністичного тоталітаризму з його репресіями. Інша частина вважає так:
або нинішні злидні, або повернення до влади комуністів з дешевою ковбасою.
Дуже мало людей розуміють, що треба не плутатися в цій дилемі, а обирати
шлях, який веде вперед. Повернутися у вчорашній день неможливо. А якщо
повернутися, то неминуче настане сьогоднішній день, тобто це буде ходіння
по колу. Треба йти далі. А щоб це був справді рух уперед, необхідно обрати
нового керманича.
Л.Кучма вже довів народ до того, що кількість лівого електорату
зростає. Незабаром ми оберемо червоний парламент і в перспективі президента-комуніста.
А поки ми топтатимемося на місці і кружлятимемо по колу,
інші держави розвиватимуться далі.
Якщо наш народ такий «розумний», то ми ще довго будемо
бідними.
Думаю, що Євгену Марчуку варто зайнятися будівництвом партії,
яка б створила конкуренцію і комуністам- соціалістам, і нинішній партії
влади. Тільки треба пильнувати, щоб в СДС були порядні та ділові люди,
а не пройдисвіти, яких повно в усіх партіях і які лише компрометують ідею.
Це важко, але це треба робити.
Підозрюю, що на виборах не обійшлося без підтасовок, але
все-таки вибори засвідчили, що навколо Євгена Марчука можуть згуртуватися
здорові тверезомислячі сили суспільства.
***
Кращим матеріалом минулого тижня є стаття Романа Басараба
«Третій президент України має відповідати вимогам часу» (№ 201). Вказано
основні вимоги до президента України, показано головні недоліки деяких
претендентів і аргументовано доказано, що саме Євген Марчук є найкращою
кандидатурою на цю посаду.
Привертає увагу також аналіз систем влади із залученням
широкого матеріалу історії та сучасності у статті Володимира Кузьменка
та Олега Романчука «Влада, позбавлена авторитету, гірша від явного безвладдя».
До кращих матеріалів належить і стаття Людмили Тарнашинської
«Сутінки інтелігенції?... (№ 200). Схарактеризовано становище інтелігенції,
названо тенденції в її розвитку. Водночас стаття містить заклик не займати
небезпечну і для суспільства, і для інтелігенції позицію нейтралітету,
а гуртуватись навколо особи, готової до «конструктивної та послідовної
трансформації суспільства».







